Авторизація

Група експертів розпочинає роботу над проектом повернення земель зони обов’язкового (безумовного) відселення до господарського вжитку

Під час експертної наради за проектом «iCLEAR», що відбулась у травні у смт Народичі (Житомирська область), група експертів обговорила питання повернення земель зони обов’язкового (безумовного) відселення до господарського вжитку. До складу групи увійшли представники Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), місцевої влади та громади, провідних профільних науково-дослідних установ та громадських організацій України, Великої Британії та Норвегії.

«Британські науковці протягом багатьох років спільно з українськими колегами вивчали поведінку чорнобильських радіонуклідів в екосистемах зони відчуження та прилеглих територій. Зараз британський уряд готовий профінансувати використання отриманих теоретичних знань на практиці в рамках проекту «iCLEAR». Під час стартової зустрічі у грудні 2017 року було вирішено надати науково-методичну підтримку Народицькій громаді й ДАЗВ у реалізації цього проекту і я радий, що перша зустріч експертної групи відбулася так швидко», – зазначив у вітальному слові перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт.

У процесі зустрічі представники місцевої влади та науково-дослідних установ України презентували поточну ситуацію в регіоні, на основі чого під час обговорення було визначено основні проблемні питання, що потребують подальшої розробки та поглибленого вивчення.

«Сьогодні ми розпочинаємо предметне обговорення питання резонування земель Народицького району із основними зацікавленими сторонами для всебічного вивчення цієї багатогранної проблеми. У своїй роботі ми будемо спиратися на багатий досвід українських колег, які володіють інформацією про цей район та його проблеми», – підкреслив координатор проекту «iCLEAR» Джим Сміт.

Зокрема, велику увагу було приділено соціальним питанням та ставленню людей до ініціативи резонування (зміни статусу) території. Як зазначив Голова місцевої громади Анатолій Леончук, серед населення району є страх втратити пільги (безкоштовне харчування дітей, право на відшкодування вартості залишеного в зоні майна в разі зміни місця постійного проживання, право на збудоване за державні кошти житло в «чистій» зоні тощо) у результаті зміни статусу території. Проте він також наголосив на тому, що не може назвати ці побоювання характерною для району тенденцією, адже частина населення розуміє, що зняття статусу зони безумовного (обов’язкового) відселення дозволить їм облаштовувати своє життя на цій території без зайвих обмежень.

«Люди психологічно готові тут жити», – наголошує Голова Народицької громади.

Як зазначив у своємі виступі представник норвезької недержавної природоохоронної організації «Bellona» Нільс Бомер, відкритість, прозорість та використання конкретних фактів мають стати основою комунікації з населенням з цього питання.

Також, важливим питанням для експертів стала необхідність розробки механізму резонування, адже такого досвіду Україна не має. За словами директора Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП Валерія Кашпарова, за 32 роки з моменту аварії на ЧАЕС радіологічна, економічна та соціальна ситуації в районі сильно змінилися, через що виникає необхідність резонування, важливим кроком у якому стане дозпаспортизація населених пунктів та дослідження забруднення сільськогосподарських угідь.

Перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт наголосив на тому, що наразі триває підготовка Указу Президента України щодо відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення. ДАЗВ подало пропозиції до Адміністрації Президента про включення пункту щодо проведення та фінансування з державного бюджету зазначеного пілотного проекту на території Народицького району. Необхідно знайти рішення та відпрацювати механізм дій на прикладі одного району, а потім поширювати напрацювання на решту територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення в Україні.

Підбиваючи підсумки заходу, експертна група дійшла згоди щодо того, що критерієм під час резонування сільгосподарських земель має стати щільність забруднення ґрунтів, а для населених пунктів – ефективна доза опромінення населення. Слід розмежувати підходи до резонування цих територій і розробити відповідний механізм роботи, випробувальним майданчиком для якого стане саме Народицький район, адміністрація якого прагне повернути свої землі до користування.

Фахівці також дійшли до того, що резонування матиме різноманітні (позитивні та негативні) наслідки для місцевого населення. У зв’язку з цим було запропоновано розпочати конструктивний діалог з представниками громади задля визначення можливих негативних наслідків реалізації проекту та можливих шляхів їх мінімізації під час розробки методології резонування. Для цього експертна група продовжить співпрацю за проектом із зацікавленими сторонами.

Міжнародні фахівці планують більш детальне вивчення проблемних питань регіону за попередніми науковими напрацюваннями українських колег, що допоможе у майбутньому розробити оптимальний механізм резонування цієї території. Паралельно з цим фахівці Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП розпочнуть пілотне дослідження ґрунтів Народицького району. Водночас, спеціалісти з комунікацій вже влітку 2018 року відвідають Народичі, де проведуть вивчення громадської думки з цього питання та підготують ґрунт для більш широкого обговорення проекту з представниками ДАЗВ, місцевої адміністрації та основними фахівцями проекту «iCLEAR».

«Ми сподіваємось, що наша співпраця буде плідною і корисною як для наукової спільноти, так і для кожного окремого мешканця Народицького району», – наголосив координатор проекту «iCLEAR» Джим Сміт.

Довідково:

Народицький район - це один з районів Житомирської області площею 1131 кв км. Близько 60% його площі займає ліс, значна частина якого належить до природного заповідника «Древлянський». Решта – це поля та озера. 36 населених пунктів на території цього району наразі віднесені до зони обов’язкового (безумовного відселення).

Учасники заходу:

  • Джим Сміт, Школа природознавства Університету Портсмута (координатор проекту)
  • Нік Бересфорд, Британський центр екології та гідрології
  • Майк Вуд, Університет Салфорда
  • Деббі Оуттон, Норвезький університет природних наук
  • Нільс Бомер, норвезька недержавна природоохоронна організація «Bellona»
  • Василь Ковальчук, радник Міністра екології та природних ресурсів України з чорнобильських питань
  • Олег Насвіт, перший заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження
  • Валерій Кашпаров, директор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП
  • Святослав Левчук, представник Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП
  • Валерія Морозова, представниця Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП
  • Генадій Лаптєв, директор радіометричної лабораторії Українського гідрометеорологічного інституту НАНУ і ДСНС
  • Кирило Кориченський, представник Українського гідрометеорологічного інституту НАНУ і ДСНС
  • Володимир Ландін, завідувач відділу радіоекології Інституту агроекології та природокристування НААНУ
  • Скидан Олег, ректор Житомирського національного агроекологічного університету
  • Людмила Романчук, проректор Житомирського національного агроекологічного університету з наукової роботи та інноваційного розвитку
  • Олександр Чайкін, завідувач відділу наукових досліджень Житомирського національного агроекологічного університету
  • Світлана Євдокімова, представник Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника
  • Анатолій Леончук, Голова Народицької об’єднаної територіальної громади
  • Оксана Зоріна, перший заступник голови Народицької районної державної адміністрації
  • Діна Маєвська, начальник управління економічного розвитку і торгівлі Народицької РДА
  • Микола Коломієць, начальник відділу агропромислового розвитку Народицької РДА
  • Анатолій Маєвський, заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА
  • Микола Шелюк, директор природного заповідника «Древлянський»
  • Микола Комунар, заступник директора природного заповідника «Древлянський» з наукового співробітництва
  • Галина Кравченко, представник відділу екологічної освіти природного заповідника «Древлянський»
  • Сергій Пастушенко, лікар Народницької районної центральної лікарні
  • Василь Маєвський, представник Народицької громадської організації «Честь. Справедливість. Рівноправ’я»