Авторизація

Загальні новини

Експерти ДАЗВ у Відні представили досвід України у сфері поводження з радіоактивними відходами

У ході VI наради з розгляду виконання зобов’язань за Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами у Відні (Республіка Австрія) відбулась презентація VI Національної доповіді України про виконання зобов’язань за Об’єднаною конвенцією за трирічний період. Експерти наголосили на належному виконанні Україною своїх зобов’язань.

Детальніше...

Україна відзвітувала про виконання зобов’язань у сфері поводження з радіоактивними відходами

У ході VI наради з розгляду виконання зобов’язань за Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами у Відні (Республіка Австрія) відбулась презентація VI Національної доповіді України про виконання зобов’язань за Об’єднаною конвенцією за трирічний період.

Експерти наголосили на належному виконанні Україною своїх зобов’язань. «За 3 роки відбувся ряд позитивних зрушень. Особливо хочу відзначити відновлення Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, його цільового використання та накопичувальних характеристик. Це є одним з ключових моментів у виконанні Україною зобов’язань за Об’єднаною конвенцією», – зазначив перший заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Олег Насвіт.

Перший заступник Голови також відзначив кроки України на шляху до введення в експлуатацію надважливих об’єктів промислового майданчика ЧАЕС – нового безпечного конфайнмента та Сховища відпрацьованого ядерного палива № 2. Це ключові об’єкти для переведення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечний стан та забезпечення безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива ЧАЕС на 100 років.

«Цього року ми плануємо ввести НБК в експлуатацію та перейти до «гарячих» випробувань СВЯП-2», – повідомив Олег Насвіт.

Окрім того, у зоні відчуження реалізується низка проектів щодо підвищення безпеки сховищ «аварійних» РАВ чорнобильського походження та створення інфраструктури поводження з РАВ, що утворюватимуться при знятті 1-3 енергоблоків ЧАЕС з експлуатації. Також тут триває розбудова системи поводження з відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання, що зараз зберігаються на спецкомбінатах ДК «УкрДО «Радон».

Зокрема, у зоні відчуження споруджено Централізоване сховище для довгострокового зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (ЦСВДІВ), куди будуть звезені ВДІВ з усіх діючих спецкомбінатів України. Наразі на ЦСВДІВ тривають «гарячі» випробування, в рамках яких туди вже було перевезено близько 1500 відпрацьованих джерел. Після закінчення випробувань та отримання ліцензії на експлуатацію сховища, першим проектом має стати перевезення 95 000 ВДІВ з Київського спецкомбінату, що буде першим кроком у звільненні Києва від радіоактивних відходів.

«Наш досвід будівництва, введення в експлуатацію та організації технологічного процесу поводження з відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання цікавий для міжнародної спільноти. Деякі країни вже звернулися до нас з пропозицією обміну практичних досвідом у цій сфері», – підкреслив генеральний директор ДК «УкрДО «Радон» Андрій Бургомістренко.

Фахівці української делегації також відмітили, що важливими для країни залишаються питання спорудження нових сховищ для захоронення та довгосторокового зберігання РАВ (зокрема, осклованих високоактивних РАВ, що повертатимуться з Російської Федерації), а також створення геологічного сховища РАВ.

Наразі національна система поводження з РАВ та ВЯП удосконалюється у відповідності до міжнародних стандартів МАГАТЕ.

Відбулося перше наукове обговорення питання перегляду меж зон радіоактивного забруднення в одному з районів Житомирської області

Цього тижня у рамках проекту «iCLEAR» відбулося перше наукове обговорення питання повернення земель Народицького району Житомирської області, що належать до зони обов’язкового (безумовного) відселення, до господарського ужитку. До складу експертної групи увійшли представники Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), місцевої влади та громади, провідних профільних науково-дослідних установ та громадських організацій України, Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, Норвегії.

«Сьогодні наша мета – всебічно обговорити суть проблеми із зацікавленими сторонами та експертами в галузі радіоекології, щоб визначити напрями подальших робіт, які дозволять знайти оптимальний шлях вирішення цієї комплексної задачі», - зазначив перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт.

Території Народицького району, про які йде мова – це частина зони обов’язкового (безумовного) відселення. Критерієм віднесення земель до цієї зони згідно із законодавством є щільність радіоактивного забруднення ґрунтів і ефективна доза опромінення населення. Експерти вважають, що вирішення проблеми має дві складові.

Перша – це за яких умов на цих землях можна отримати чисті продукти, і вирішення цього питання базується на знанні агрохімічних властивостей ґрунтів і щільності їх забруднення радіоізотопами.

Друга – це перегляд віднесення територій до зон забруднення, виведення їх із другої зони, що дозволить зняти обмеження на їх господарське використання, вкладання грошей інвесторами у розвиток економіки цих територій. Перегляд зонування території має базуватися на оцінках ефективних доз опромінення населення. Наразі територія цього району розглядається в якості пілотного проекту часткового повернення земель цієї зони до господарського вжитку.

Як зазначив Олег Насвіт, необхідно знайти рішення та відпрацювати механізм дій на прикладі одного району, а далі поширювати напряцювання на решту територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення в Україні.

Експерти вже визначили низку проблемних питань, які потребуватимуть вирішення, але очевидно, що потрібно продовжувати дослідження в цьому напрямі.

Проаналізовано стратегію перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему

Під час засідання Президії НАН України фахівці обговорили стратегічні напрями діяльності з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему після введення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента, а також презентували результати аналізу «Стратегії перетворення об’єкта «Укриття», що був проведений фахівцями ДСП «Чорнобильська АЕС».

«Результати аналізу свідчать про те, що Стратегія залишається досить гнучкою та дозволяє розглядати різні шляхи перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Проте нею не визначено чітких параметрів цього процесу», - зазначає начальник відділу з питань ЧАЕС та поводження з відпрацьованим ядерним паливом управління з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та поводження з радіоактивними відходами ДАЗВ Марія Вербило.

Під час перегляду Стратегії науковці пропонують звернути особливу увагу на визначення критеріїв перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему відповідно до основних принципів та стандартів безпеки, визначених МАГАТЕ, Євроатомом тощо. Також слід детально опрацювати питання приведення паливовмісних матеріалів, що містяться всередині об’єкта «Укриття», у контрольований стан та подальше поводження з ними.

На ЧАЕС триває місія Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції

Протягом тижня, з 14 по 18 травня, на Чорнобильській АЕС працювала місія технічної підтримки Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції (далі: ВАО АЕС) із розгляду методології та практики визначення нуклідних векторів.

Актуальність теми, обговорюваної на місії, обумовлена наявністю у складі радіоактивних матеріалів Чорнобильської АЕС важко вимірюваних радіонуклідів.

ЧАЕС планує визначати їх активність за допомогою поєднання вимірювання активності ключових радіонуклідів прямим методом і розрахунку активності важковимірюваних радіонуклідів з використанням попередньо визначеного масштабуючого коефіцієнта, тобто методом нуклідного вектора.

Ця тема важлива для ЧАЕС у двох аспектах. Перший аспект пов’язаний із введенням в експлуатацію Промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами (далі: ПКПТРВ).

Проблему було виявлено у 2015 році під час проведення II етапу введення в експлуатацію ПКПТРВ, за результатами якого було визначено, що активність низки нуклідів, зокрема, U, Pu, Am, невірно визначається наявною системою радіаційно-технологічного контролю, і, у підсумку, не дозволяє скласти відповідний паспорт на упаковку радіоактивних відходів (далі: РАВ).

Другий аспект проблеми пов’язаний із роботами за проектом зі створення установки для звільнення матеріалів від регулюючого контролю, який реалізується за підтримки Європейської Комісії. Для отримання достовірних результатів щодо важко вимірюваних радіонуклідів також необхідне використання методу нуклідного вектора.

Таким чином, проблема відсутності чинних методик визначення нуклідних векторів для характеризації радіоактивних матеріалів ЧАЕС породжує проблеми щодо двох потоків радіоактивних матеріалів ЧАЕС: по-перше, створює проблему характеризації РАВ на заводі з переробки твердих РАВ, по-друге — характеризації радіоактивних матеріалів на установці звільнення від регулюючого контролю. Експерти з АЕС Ігналіна (Литва), АЕС Козлодуй (Болгарія), АЕС Моховце (Словаччина), запрошені ВАО АЕС, представили свій досвід вирішення аналогічних проблем та технології, що використовуються на їх майданчиках.

До роботи місії долучились також представники АЕС України, НАЕК «Енергоатом», ДНТЦ ЯРБ, ДНДУ «Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології», а також Інституту проблем безпеки АЕС. За результатами місії будуть розроблені рекомендації, які будуть використані при виконанні відповідних робіт на ЧАЕС.

RSS-стрічка