Авторизація

Загальні новини

ЗАЕС готується до продовження терміну експлуатації блоку №4

2018 рік для Запорізької АЕС - це, перш за все, рік продовження ресурсу енергоблоку №4. Всі попередні етапи робіт в даному напрямку успішно виконані.

У березні 2018 року заплановано проведення інспекційного обстеження Державною інспекцією ядерного регулювання України, метою якого буде перевірка готовності Запорізької АЕС до безпечної експлуатації реакторної установки енергоблоку №4. «Роботи виконуються у відповідності з програмою довгострокової експлуатації енергоблока, яка в 2017 році пройшла узгодження в НАЕК «Енергоатом», Держатомрегулювання і в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України.

Заплановані заходи виконані практично на 97%, залишилося дочекатися початку ремонтної кампанії на блоці №4 і завершити заходи, які залишилися, що стосуються продовження терміну експлуатації», - говорить заступник начальника відділу управління ресурсом енергоблоків служби управління надійністю, ресурсом і модернізацією Віктор Коцеруба. Доведеться також провести узгодження звітних документів з оцінки технічного стану критичних елементів обладнання першого контуру і корпусу реактора. На сьогодні вони вже проходять завершальні етапи Державної експертизи. У суворій відповідності з встановленим графіком виконуються заходи з кваліфікації обладнання енергоблоку.

Також успішно проводяться заходи Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки. Довідка. Запорізька АЕС - найбільший енергетичний об'єкт в Україні та Європі з встановленою потужністю 6000 МВт. Перший енергоблок був введений в експлуатацію в 1984 році, другий - в 1985 р., третій - в 1986 р., четвертий - в 1987 р., п'ятий - в 1989 р., шостий - у 1995 році. Починаючи з 1984 року, внесок Запорізької АЕС в енергетику країни зріс з 2 до 22%.

Попередження та безпечне гасіння пожеж у зоні відчуження: досвід України та США

У ході V Національної координаційної наради з удосконалення попередження і безпечного гасіння лісових пожеж у зоні відчуження та комунікацій з громадськістю українські фахівці представили сучасний стан системи охорони лісів зони відчуження від пожеж та плани на майбутнє.

Зокрема, були висвітлені питання удосконалення законодавства щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них, управління пожежами та стану готовності пожежних підрозділів у зоні відчуження, радіологічного контролю пожежників під час надзвичайних ситуацій та особливостей роботи з громадськістю.

«Ми маємо справу з територією, забрудненою радіонуклідами, тому радіаційна безпека – це основна мета, на яку спрямована діяльність всіх підприємств у зоні відчуження. Ми забезпечуємо радіаційний контроль та моніторинг, утримання територій в безпечному санітарному та пожежному стані, підвищення навичок персоналу зони відчуження зі своєчасного запобігання та реагування на виникнення пожеж. Виконання усіх цих завдань зменшує ризик поширення радіонуклідів на прилеглі території», – акцентував Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

Проект Лісової служби США дозволив удосконалити систему управління пожежами у зоні відчуження. У 2017 році українські фахівці отримали професійний досвід під час пожежних навчань у США та технічну допомогу: 39 комплектів бойових костюмів та 5 відеокамер для системи раннього виявлення пожеж.

У планах ДАЗВ на 2018 рік важливе місце посідає участь у розробці Стратегії розвитку забезпечення пожежної безпеки. Важливим компонентом стратегії має стати створення міжвідомчого координаційного центру з запобігання і ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій, зразком якого є Національний міжвідомчий центр із запобігання та безпечного гасіння пожеж США.

Держатомрегулювання визначила найважливіші пріоритети у 2018 році

15 лютого 2018 року у рамках засідання Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України відбудеться публічний звіт Голови Держатомрегулювання Григорія Плачкова.

В заході взяв участь Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук, члени Колегії Держамторегулювання, представники Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, центрального апарату Ради національної безпеки і оборони України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки ЄБРР в Україні, центральних органів виконавчої влади, громадських організацій та ЗМІ, директори державних підприємств.

Підсумовуючи засідання та відповідаючи на запитання присутніх, Григорій Плачков визначив найважливіші пріоритети Державної інспекції ядерного регулювання України у 2018 році:

- Контроль реалізації заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України;

- Захист Національної доповіді України про виконання зобов’язань за Об’єднаною конвенцією на шостій нараді сторін конвенції;

- Регулюючий супровід прийняття рішення щодо: - продовження терміну експлуатації енергоблоків №4 Запорізької АЕС та №3 Рівненської АЕС; - введення в експлуатацію Пускового комплексу-1 Нового безпечного конфайнменту; - введення в експлуатацію Сховища відпрацьованого ядерного палива – 2.

Запорізька АЕС пройшла планову інспекцію МАГАТЕ

З 7 по 12 лютого 2018 року інспекторами Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) проводиться чергова планова інспекція енергоблока №2, який знаходиться в плановому середньому ремонті і сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП).

Інспекція проходить в рамках міжнародної Угоди між Україною та МАГАТЕ про нерозповсюдження ядерної зброї.

Інспектори МАГАТЕ здійснюють інспекцію відправки контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом з енергоблоку №2 на зберігання в ССВЯП Запорізької АЕС.

МАГАТЕ – єдиний в світі міжнародний інспектор з питань ядерних гарантій та контролю в області цивільних ядерних програм.

Мета контролю – не допустити передачі ядерних матеріалів, які використовуються в ядерних установках, розташованих в 70 країнах світу, на військові цілі.

Довідка. Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об'єкт в Україні та Європі зі встановленою потужністю 6 000 МВт. На ЗАЕС експлуатуються 6 енергоблоків потужністю 1 млн кВт кожен. Перший енергоблок був введений в експлуатацію в 1984 році, другий – в 1985 р., третій – в 1986 р., четвертий – в 1987 р., п'ятий – в 1989 р., шостий – у 1995 році. Починаючи з 1984 року, внесок Запорізької АЕС в енергетику країни зріс з 2 до 22%.

МАГАТЕ розробляє документ про міжнародний досвід подолання наслідків ядерних та радіологічних аварій

Міжнародний експерт МАГАТЕ та перший заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Олег Насвіт під час консультаційної зустрічі експертів МАГАТЕ у Відні (Австрія) представив український досвід подолання наслідків Чорнобильської аварії – організації роботи на радіаційно-забруднених територіях.

Ця зустріч дала старт підготовці Звіту про безпеку з робочою назвою «Проживання та робота в місцевостях, що зазнали впливу минулих ядерних чи радіологічних подій і діяльності».

«Накопичений великий досвід з подолання наслідків ядерних та радіаційних аварій, інших подій, що призвели до масштабного радіоактивного забруднення населених територій. Зокрема, це Чорнобильська і Фукусімська трагедії, наслідки видобування урану в Канаді та діяльності Семипалатинського ядерного полігону. Проте цей досвід важко використовувати повною мірою, адже немає єдиної системи цих знань. Тому ми поставили собі за мету провести зіставлення та аналіз усієї інформації, отриманої внаслідок минулих подій, та створення на її основі Звіту про безпеку. Наявність цього документа допоможе державам у розробленні стратегій захисту населення та подолання наслідків ядерних катастроф чи радіологічних аварій у майбутньому», – розповідає міжнародний експерт МАГАТЕ, перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт.

У ході зустрічі експерти з України, Канади, Франції, Японії та Казахстану спільно з фахівцями з ядерної безпеки МАГАТЕ обговорили та затвердили структуру документа, сферу його застосування та питання, які будуть у ньому висвітлені, зокрема:

● здійснення радіоекологічного та інших видів моніторингу на територіях, що зазнали впливу минулих ядерних чи радіологічних подій і діяльності; ● побудова системи комунікацій з населенням та іншими зацікавленими сторонами з метою підвищення ефективності управління цими територіями; ● планування діяльності з відродження цих територій.

Очікується, що перша редакція проекту документа буде підготовлена до кінця поточного року.

RSS-стрічка