25 квітня 2022 р. у Гельсінкі в Державному технічному дослідницькому центрі Фінляндії VTT розпочалася робоча зустріч консорціуму 46 організацій-партнерів з 17 європейських держав за проектом Європейської Комісії PREDIS (Pre-disposal management of radioactive waste). На пленарному засіданні виступив голова комітету НКРЗУ з комплексного аналізу безпеки поводження з радіаційними відходами та відпрацьованим ядерним паливом проф. Віктор Долін з доповіддю «Глобальні ядерні загрози внаслідок російського вторгнення в Україну» у співавторстві з Головою НКРЗУ академіком НАН України Олександром Копиленко.

На основі попереднього аналізу понад двохмісячного ядерного тероризму росії на території України, зроблено висновок щодо необхідності кардинального перегляду та перебудови світової системи ядерної безпеки. З метою запобігання глобальної ядерної катастрофи, яка може призвести до знищення біосфери Землі, авторами доповіді запропоновано нагально розпочати роботу над розробленням інноваційної системи захисту сховищ відпрацьованого ядерного палива в умовах військової агресії, технічних та технологічних рішень щодо оперативного дистанційного визначення складу та характеру радіоактивного забруднення території в екстремальних умовах. Запропонований до реалізації проект передбачатиме вирішення низки радіологічних, радіоекологічних та політичних проблем.

Деякі фахівці в Україні неодноразово попереджали, що є велика ймовірність вторгнення російських військових в Україну через Чорнобильську зону відчуження. Саме на території цієї зони побудовано хороші асфальтовані дороги, якими за декілька годин можна доїхати до Києва. А головне, в зоні немає жодної військової частини, окрім декількох охоронців з Національної гвардії України зі стрілецькою зброєю. Очевидно, нашим військовим аналітикам і генералам такий шлях вторгнення бачився малоймовірним з тих міркувань, що жодна розумна людина не піде через радіоактивно забруднену територію.

Та ризик радіаційного забруднення був цілковито проігнорований російськими генералами. Зараз важко оцінити, чим це рішення обумовлено: нерозумінням загрози чи цинічною байдужістю до своїх солдатів. У Білорусі, з території якої наступали російські загарбники, теж знали про існуючі в зоні відчуження радіаційні ризики. Саме Білорусь у 1986 році постраждала навіть більше, ніж Україна. Поряд з Чорнобильською зоною відчуження міститься її білоруський аналог – Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник, звідки й увійшли російські загарбники на територію України.

Але радіація не знає кордонів, для неї немає різниці, хто потрапив під її опромінення – українець, росіянин чи білорус. Вона не пробачає ані тупості, ані зневаги, і жорстоко мститься своїм кривдникам.