Надрукувати
Категорія: Інформація

Деякі фахівці в Україні неодноразово попереджали, що є велика ймовірність вторгнення російських військових в Україну через Чорнобильську зону відчуження. Саме на території цієї зони побудовано хороші асфальтовані дороги, якими за декілька годин можна доїхати до Києва. А головне, в зоні немає жодної військової частини, окрім декількох охоронців з Національної гвардії України зі стрілецькою зброєю. Очевидно, нашим військовим аналітикам і генералам такий шлях вторгнення бачився малоймовірним з тих міркувань, що жодна розумна людина не піде через радіоактивно забруднену територію.

Та ризик радіаційного забруднення був цілковито проігнорований російськими генералами. Зараз важко оцінити, чим це рішення обумовлено: нерозумінням загрози чи цинічною байдужістю до своїх солдатів. У Білорусі, з території якої наступали російські загарбники, теж знали про існуючі в зоні відчуження радіаційні ризики. Саме Білорусь у 1986 році постраждала навіть більше, ніж Україна. Поряд з Чорнобильською зоною відчуження міститься її білоруський аналог – Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник, звідки й увійшли російські загарбники на територію України.

Але радіація не знає кордонів, для неї немає різниці, хто потрапив під її опромінення – українець, росіянин чи білорус. Вона не пробачає ані тупості, ані зневаги, і жорстоко мститься своїм кривдникам.

24 лютого 2022 року, близько 17 години, внаслідок військового нападу РФ на Україну всі об’єкти ДСП ЧАЕС, що перебувають у зоні відчуження, а також сама зона, були взяті під контроль збройними силами РФ.

Недотримання правил ядерної та радіаційної безпеки на радіаційно забруднених територіях може призвести до незворотних наслідків для організму людини. Чорнобильська зона відчуження недаремно є територією з особливим статусом.

Піднявши важкою технікою шар забрудненого ґрунту та пилу, пройшовши маршрутами, забороненими для пересування, російські загарбники спричинили погіршення радіаційної обстановки у зоні відчуження, що і було зафіксовано постами автоматизованої системи радіаційного контролю. Сумарна активність у зоні відчуження змінена не була, а  радіаційні наслідки збурення залишилися в межах її території, за винятком радіоактивного забруднення, винесеного на військовій техніці.

Забруднення територій, над якими пройшла радіоактивна хмара у квітні 1986 року, має неоднорідний характер, але одним з найбільш небезпечних місць у зоні відчуження є «Рудий ліс» – це близько 10 кв. км хвойного лісу, який прийняв на себе найбільшу частку викиду. Пізніше, в 1987 році, цей ліс був захоронений, проте забруднення цієї території і зараз має надзвичайно високу щільність. Потужність експозиційної дози в 1986-1987 рр. становила тут від 1,0 до 30 Р/год. Будь-які земельні роботи здіймають частинки радіоактивного ґрунту у повітря, забруднюючи повітря у зоні дихання і завдаючи шкідливих наслідків для здоров’я людини.

Згідно із повідомленнями, саме «Рудий ліс» обрав російський окупант для облаштування своїх позицій. Вони почали будувати в цьому найзабрудненішому в усій Зоні відчуження місці фортифікаційні споруди й окопи.  Здійснюючи там земельні роботи, окупаційні війська отримували не лише зовнішнє гамма-опромінення, а ще й внутрішнє ураження альфа- і бета-частинками. Ці частинки завдають шкоди, потрапляючи всередину організму через дихальні шляхи чи стравохід. Опромінення може порушити функціонування тканин або органів та може викликати такі реакції, як почервоніння шкіри, розлад шлунку, випадання волосся чи радіаційні опіки. Низькодозове опромінення не виявляється миттєво, але призводить до довгострокових наслідків, таких як онкологічні захворювання та генетичні ефекти, поява яких може проявитися через роки і навіть десятиліття.

Не володіючи знаннями правил поведінки на радіоактивно забруднених територіях, не маючи засобів індивідуального захисту та нехтуючи правилами радіаційної безпеки, ворожі окупанти завдали собі шкоди. Протягом березня білоруські ЗМІ неодноразово повідомляли, що  в білоруський Республіканський науково-практичний центр радіаційної медицини та екології людини в м. Гомель регулярно прибувають військовослужбовці РФ, що дислокуються в Чорнобильській зоні відчуження. Деякі ЗМІ та телеграм-канали, з посиланням на опубліковані Військово-медичною службою РФ дані, пишуть про нібито смертельні випадки від променевої хвороби. 26 осіб госпіталізовано, а 73 особи у тяжкому стані відправлено до інших госпіталів для вимушеного відновлення.

Але, виходячи з того, що реальні дози в «Рудому лісі» не можуть призвести до променевої хвороби, не виключено, що центр радіаційної медицини та екології людини в м. Гомель використовується для лікування звичайних поранень, а не радіаційних пошкоджень.

31 березня 2022 агентство AFP із посиланням на неназваного американського військового чиновника повідомило, що російські війська почали виходити із зони Чорнобильської АЕС. Джерело у Пентагоні підтвердило інформацію CNN про виведення частини російських військ з Чорнобильської АЕС до Білорусі.

Окупанти, які захопили Чорнобильську АЕС та інші об‘єкти у Зоні відчуження, двома колонами вирушили в бік українського кордону з республікою Білорусь. Вранці 31 березня загарбники озвучили українському персоналу станції  наміри покинути ЧАЕС і навіть оформили акт, у якому було засвідчено, що з боку адміністрації «об'єкта, який охоронявся» претензій до нацгвардії РФ немає. Як виявляється, понад п'ять тижнів окупанти станцію «охороняли», та ще й так добре, що немає жодних дорікань, не дивлячись на те, що під час виходу військ відбувається розграбування приміщень, викрадення техніки та інших цінних речей. Крім того, виходячи з ЧАЕС, окупанти забрали з собою полонених військових Національної гвардії України.

Протягом першого місяця війни підрозділи російської армії постійно перебували в Зоні відчуження, використовуючи її як тимчасову військову базу. При цьому вся військова техніка, загальна кількість якої за місяць сягнула кількох сотень одиниць, довгий час перебувала в межах території, що має найвищий рівень радіаційного забруднення, а також проїжджала десятки кілометрів по бездоріжжю там, де останні 30 років взагалі не допускали пересування транспорту.

При проходженні по території зони відчуження ця важка військова техніка, а також автомобілі та одяг військових забруднюються радіоактивними речовинами. Таким чином, російські війська безконтрольно вивозять радіацію із зони відчуження Чорнобильської АЕС на російські і білоруські військові бази. Найбільш вірогідним місцем передислокації виведеної з України зараженої техніки є військова база біля м. Бєлгорода. Імовірно, саме цей випадок є найбільшим після 1986 року прецедентом поширення радіації за межі зони відчуження. Якщо не буде проведено радіаційного контролю та не впроваджено заходи щодо дезактивації забрудненої техніки, одягу і шкіряного покрову людей, військовослужбовці РФ та Білорусі зазнаватимуть радіаційного опромінення.

Близько 20-00 31 березня російські окупанти повністю залишили територію Чорнобильської АЕС. Шляхи доступу на промисловий майданчик було взято під контроль персоналом станції. Оперативний персонал, який перебуває на зміні з 20 березня, забезпечує її ядерну та радіаційну безпеку.

Директор ІПБ АЕС НАН України,
член НКРЗУ, академік НАН України
Анатолій Носовський