Авторизація

Новини

Єврокомісія розпочала проект посилення українського ядерного регулятора

З 12 по 15 грудня 2017 року делегація Єврокомісії відвідує Державну інспекцію ядерного регулювання України. В рамках заходу обговорюватимуться організаційні та практичні питання реалізації нового проекту співробітництва з ЄК «Посилення можливостей Держатомрегулювання з регулювання ядерної діяльності, ліцензування та аналізу важких аварій для ядерних установок».

Зустріч відкрив заступник директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок Держатомрегулювання Олександр Григораш, привітавши делегацію ЄК в Україні й побажавши учасникам продуктивної роботи.

«Цьогоріч ми святкували 25 річницю від заснування компанії «Riskaudit». Також у цьому році виповнилося 25 років, як ми співпрацюємо з Україною», – зазначив керуючий директор компанії «Riskaudit» Мішель Шуа. – «Співробітництво з Україною було надзвичайно плідним та результативним. Сподіваюсь, воно продовжуватиметься, як мінімум до сотої річниці. Новому проекту я зичу успіхів, Україні – найвищого рівня ядерної та радіаційної безпеки».

Новий проект з ЄК триватиме три роки й складатиметься з семи компонентів: 

«Посилення можливостей Держатомрегулювання з ліцензування нових ядерних установок (окрім АЕС)»; 

«Посилення та відповідність українських регулюючих документів досвіду ЄС, найкращим практикам та EURATOM Acquis»;

«Допомога Держатомрегулювання в посиленні та забезпечення стійкості моделей аналізу тяжких аварій відповідно до сучасного досвіду ЄС та урокам аварії на АЕС Фукусіма-Даічі»; 

«Посилення регуляторних можливостей в сфері оцінки зовнішніх загроз»; 

«Посилення національних регуляторних законодавчих засад та відповідних регуляторних можливостей в рамках системи зворотного зв’язку досвіду експлуатації»; 

«Оцінка здійснення ліцензування та іншої діяльності експлуатуючої організації»; 

«Підтримка регулюючої діяльності в рамках впровадження сучасних безпечних технологій поводження з радіоактивними відходами та відновлення забруднених територій».

Зі сторони ЄК в проекті будуть задіяні: міжнародна компанія «Riskaudit», Інститут ядерної та радіаційної безпеки Франції (IRSN), Товариство з безпеки установок та реакторів Німеччини (GRS), Норвезьке агентство з радіаційного захисту (NRPA), регулюючий орган Болгарії (BRNA), регулюючий орган Республіки Словаччина (VUJE), організація технічної підтримки регулюючого органу Бельгії (BEL-V) та інші.

З української сторони в проекті буде задіяна організація технічної підтримки регулятора – Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки.

Вартість проекту «Посилення можливостей Держатомрегулювання з регулювання ядерної діяльності, ліцензування та аналізу важких аварій для ядерних установок» складає більше п’яти з половиною мільйонів євро.

Чорнобиль-Фукусіма: результати співпраці та плани на майбутнє

27 листопада 2017 року відбулося П’яте засідання Спільного українcько-японського комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях.

Серед учасників заходу були представники державних органів та профільних наукових установ, науковці України та Японії.

У вітальному слові Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук наголосив на важливості взаємного вивчення та використання досвіду України та Японії щодо подолання наслідків великих екологічних аварій. Для країн, що постраждали від вибухів на Чорнобильській та Фукусімській АЕС, надзвичайно важливою є природно-дослідницька та наукова кооперація. На сьогодні багато спільних проектів вже реалізовані або перебувають на стадії реалізації чи розроблення.

Володимир Горбулін, директор Національного інституту стратегічних досліджень, доктор технічних наук, професор, академік НАН України, відзначив вихід українсько-японського співробітництва на якісно новий рівень: нині відбувається інтеграція японського досвіду в ядерній сфері на державний рівень в Україні. У свою чергу, Тосіхіро Аікі, заступник Генерального директора Бюро європейського співробітництва Міністерства закордонних справ Японії, наголосив на позитивному впливі вказаного комітету на співпрацю Японії та України й в інших сферах. Його Високоповажність Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі висловив зацікавленість питаннями українських стандартів з ядерної безпеки. Представники японської делегації ознайомили членів комітету зі станом справ у відновлені постраждалих територій після землетрусу в Японії, реорганізації районів евакуації та поточним станом відновлювальних робіт.

Катерина Павлова, завідувач сектору міжнародного співробітництва та зв’язків з громадськістю ДАЗВ, наголосила на позитивних змінах у обміні досвідом від співробітництва у сфері дезактивації до відродження територій, що є корисним для обох країн.

Директор Інституту відновлювальної енергетики НАН України Степан Кудря презентував попередні висновки науковців щодо можливості використання відновлювальних джерел енергії в зоні відчуження та на майданчику ЧАЕС.

За попередніми висновками, у зоні відчуження можливе і доцільне використання сонячної та вітрової енергетики. За підсумками П’ятого засідання Спільного українсько-японського комітету Голова ДАЗВ Віталій Петрук та заступник Генерального директора Бюро європейського співробітництва Міністерства закордонних справ Японії Тосіхіро Аікі підписали Протокол, в якому окреслили основні пріоритети роботи, серед них: обмін досвідом щодо зняття АЕС з експлуатації, управління забрудненими територіями, радіаційний контроль та перспективи співпраці за напрямом Чорнобиль-Фукусіма.

Експерти МАГАТЕ оцінили систему ЧАЕС з поводження з радіоактивними відходами

24 листопада на ДСП «Чорнобильська АЕС» завершила свою роботу експертна місія МАГАТЕ, спрямована на вдосконалення системи поводження із радіоактивними відходами (РАВ).

За три дні роботи експерти МАГАТЕ провели серію презентацій та нарад, а також відвідали основні об'єкти підприємства, призначені для поводження з РАВ: промисловий комплекс із поводження з РАВ та завод з переробки рідких РАВ.

«Місія покликана проаналізувати об'єкти поводження з РАВ, які вже побудовані на майданчику ДСП «Чорнобильська АЕС», а також ті, що будуть побудовані у майбутньому. Потрібно було розглянути критерії приймання на кожному з цих об'єктів, перевірити їх взаємоузгодженість та дати загальну оцінку ефективності функціонування системи поводження з РАВ на Чорнобильській АЕС», - прокоментував завдання місії начальник відділу інтегрованого поводження з РАВ ДСП «Чорнобильська АЕС» Олексій М’ясников.

«Ми чекаємо від спеціалістів МАГАТЕ їх експертного висновку. Він дасть нам змогу побачити наші об'єкти зі сторони і у подальшому вдосконалити цілу систему, яку вони формують», — зазначив він. Відомо, що Чорнобильська АЕС є однією із найбільших за кількістю відходів. Вони мають різне походження: одні утворилися у результаті аварії, одні — під час експлуатації ЧАЕС, інші — під час виконання робіт зі зняття з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття».

Відходи відрізняються за фізичними, хімічними, радіологічними та іншими властивостями. Таке різноманіття вимагає різних методів переробки, зберігання і захоронення та диктує необхідність створення широкої інфраструктури поводження з РАВ, роботи над якою все ще тривають. Важливою частиною місії став також експертний аналіз ризиків при поводженні з РАВ.

24 лисопада на підсумковій нараді експерти представили попередні висновки місії. Остаточні висновки та пропозиції щодо покращення системи поводження з РАВ Чорнобильської АЕС надійдуть до кінця 2017 року.

В Україні успішно виконується проект вдосконалення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами

21 листопада 2017 року у м. Києві відбулася робоча нарада учасників проекту міжнародної технічної допомоги «Удосконалення інфраструктури для поводження з відходами, реабілітація забруднених майданчиків та зняття з експлуатації в Україні», реалізація якого успішно завершується в рамках програми Європейської Комісії «Інструмент співробітництва в сфері ядерної безпеки» (ІСЯБ)».

Основною метою проекту є підвищення рівня безпеки та економічної ефективності поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації в Україні через вдосконалення інфраструктури, підтримку оператора в ліцензуванні та навчання персоналу. «Основою проекту стало поєднання національного і міжнародного досвіду.

Передові європейські країни у сфері поводження з радіоактивними відходами, що утворили консорціум-підрядник на чолі з Brenk Systemplanung GmbH (Lead) (Німеччина), внесли свої здобутки у процес удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами», - повідомив перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт.

За його словами, успішна реалізація цього проекту стала можливою завдяки професіоналізму, системності, гнучкості та взаємній довірі усіх зацікавлених сторін, а також ефективній співпраці Європейського Союзу та України на шляху досягнення спільної мети – забезпечення стабільного, економічно ефективного та екологічно безпечного функціонування системи поводження з радіоактивними відходами.

В Україні за підтримки ЄС успішно виконується проект вдосконалення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами

21 листопада 2017 року у м. Києві відбулася робоча нарада учасників проекту міжнародної технічної допомоги «Удосконалення інфраструктури для поводження з відходами, реабілітація забруднених майданчиків та зняття з експлуатації в Україні», реалізація якого успішно завершується в рамках програми Європейської Комісії «Інструмент співробітництва в сфері ядерної безпеки» (ІСЯБ)».

Основною метою проекту є підвищення рівня безпеки та економічної ефективності поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації в Україні через вдосконалення інфраструктури, підтримку оператора в ліцензуванні та навчання персоналу.

«Основою проекту стало поєднання національного і міжнародного досвіду. Передові європейські країни у сфері поводження з радіоактивними відходами, що утворили консорціум-підрядник на чолі з Brenk Systemplanung GmbH (Lead) (Німеччина), внесли свої здобутки у процес удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами», - повідомив перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт.

За його словами, успішна реалізація цього проекту стала можливою завдяки професіоналізму, системності, гнучкості та взаємній довірі усіх зацікавлених сторін, а також ефективній співпраці Європейського Союзу та України на шляху досягнення спільної мети – забезпечення стабільного, економічно ефективного та екологічно безпечного функціонування системи поводження з радіоактивними відходами.

Проект ІСЯБ:U4.01/12 BCD «Удосконалення інфраструктури для поводження з відходами, реабілітація забруднених майданчиків та зняття з експлуатації в Україні» складався з трьох окремих підпроектів: «12 B», «12 С» та «12 D».

RSS-стрічка