Авторизація

Новини

Український енергетичний форум: Вимоги сучасності

28-29 вересня 2017 року у місті Одеса пройшов Український енергетичний форум «Вимоги сучасності – технічна необхідність та економічна доцільність модернізації ринку електричної енергії». Від інституту прийняв участь директор Лисиченко Г. В. з доповіддю «Стан та вдосконалення системи техногенно-екологічної безпеки об’єктів енергетичного комплексу України».

Створення українського енергетичного хабу на кордоні з ЄС обговорили на круглому столі у Верховній Раді

Передумови та перспективи створення українського енергетичного хабу на кордоні з Європейським Союзом обговорили учасники круглого столу «Створення можливостей для експорту/імпорту електричної енергії в Україні».

У заході, який відбувся у конференц-залі Верховної ради України, взяли участь народні депутати України, представники Міненерговугілля, керівники провідних енергокомпаній України, експерти Світового банку та Європейського Енергетичного співтовариства.

Відкриваючи круглий стіл в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив, що створення потужного енергетичного хабу, орієнтованого на експорт української електроенергії до ЄС, є дуже важливим завданням в контексті майбутньої синхронізації української енергосистеми з європейською енергосистемою ENTSO-E.

«Нам потрібна конкуренція, надійність, нам потрібне впровадження антимонопольного законодавства, антикорупційні інструменти на ринку електричної енергії», - зазначив Олександр Домбровський.

У своїй презентації президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський наголосив, що першим кроком до створення енергетичного хабу на Заході України має стати проект «Енергетичний міст «Україна-ЄС», який Енергоатом реалізує спільно з європейськими партнерами. «Сутність проекту у розбудові міждержавних електромереж, збільшенні обсягів пропускної спроможності та організації видачі потужності енергоблоку №2 Хмельницької АЕС до країн Європейського Союзу.

Проект передбачає залучення коштів, отриманих від продажу електроенергії виробленої другим енергоблоком ХАЕС, для фінансування будівництва енергоблоків №3 та №4 ХАЕС. Проект є повністю інвестиційним і не передбачає будь-якого додаткового навантаження на бюджет України. Саме завдяки енергомосту Україна вже найближчим часом зможе експортувати електроенергію до країн Євросоюзу, в першу чергу до Польщі та Угорщини, а також до країн Прибалтики. В глобальному сенсі енергоміст Україна-ЄС - це міст між Північчю та Півднем Європи, включно з балканськими країнами», - переконаний керівник Енергоатома.

Генеральна Конференція МАГАТЕ: Представники України ознайомилися з досвідом провідних країн щодо поводження з РАВ та можливостями підвищення освіти у сфері ядерної безпеки

У рамках 61-ї сесії Генеральної Конференції МАГАТЕ, що проходила у Віденському міжнародному центрі (м. Відень, Австрія), представники Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) у складі української делегації взяли участь у низці заходів до пленарних засідань.

Зокрема, під час заходу, присвяченого 20-річчю прийняття Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпекою поводження з радіоактивними відходами (далі – Конвенція), було заслухано презентації щодо ефективності Конвенції у досягненні високого рівня безпеки у всьому світі при поводженні з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами (РАВ). Відбулася дискусія щодо обміну досвідом між Канадою, Японією, Фінляндією, Ганою та Кубою при реалізації даної Конвенції.

Також представники ДАЗВ взяли участь у дискусіях при обговоренні доповіді «Управління ядерними відходами – новаторські рішення від Фінляндії», важливої для отримання міжнародного досвіду. На думку Голови ДАЗВ Віталія Петрука, майбутня співпраця з експертами з Фінляндії, яка 2015 року стала першою країною, що отримала офіційну ліцензію та розпочала будівництво сховища для геологічного захоронення РАВ, нині є особливо важливою для України, коли досягнуто позитивних змін щодо відновлення Фонду РАВ та національної системи поводження з РАВ і проведено підготовчі роботи зі створення геологічного сховища.

На даному етапі у Фінляндії вже обрано майданчик, розроблено концепцію проекту сховища та розпочато його будівництво, що є успішним прикладом для наслідування Україною. За словами Віталія Петрука, у рамках експертних зустрічей було обговорено можливі шляхи подальшої співпраці між країнами – членами МАГАТЕ у сфері поводження з РАВ (зокрема, навчання та обмін спеціалістами з ядерної безпеки) з метою зміцнення потенціалу держав у посиленні реагування на глобальну загрозу. Варто зазначити, що забезпечення достатньої кількості відповідно навчених та кваліфікованих спеціалістів для, наприклад, реалізації заходів зі зняття з експлуатації об’єктів, є досить складним завданням для тих країн, де розташовані відповідні об’єкти.

«Покращення рівня освіти, запровадження необхідних тренувань або тренінгів, системи управління знаннями або навіть електронного навчання для обміну інформацією між спеціалістами з країн-членів МАГАТЕ зміцнить, у свою чергу, взаємодію та інтеграцію у ядерній сфері.

Представники ДАЗВ ознайомилися з можливостями, які пропонує МАГАТЕ для навчання спеціалістів, та взяли до уваги всі необхідні рекомендації щодо заохочення наших фахівців до електронного навчання», – наголосив Віталій Петрук.

Загалом одними із пріоритетних завдань у рамках технічного співробітництва з МАГАТЕ найближчими роками стануть питання ядерної безпеки та зняття з експлуатації АЕС, а також поводження з радіоактивними відходами.

Як зазначив у своєму виступі Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, який очолював урядову делегацію, серед національних проектів 2017 року Україна приділяє особливу увагу реалізації проекту «Надання допомоги у знятті з експлуатації та поводження з РАВ ЧАЕС».

Пам'ятна дата: 40 років I-му енергоблоку Чорнобильської АЕС - День народження атомної енергетики

Рівно 40 років тому 26 вересня 1977 року о 19.21 був увімкнений в електричну мережу турбогенератор №2 першого енергоблоку Чорнобильської АЕС.

В Україні цей день прийнято вважати Днем народження атомної енергетики.

Хронологія початків історії Чорнобильської АЕС:

1 серпня 1977 року о 20.10 – завантажена перша тепловиділяюча збірка.

2 серпня 1977 року о 13.05 – досягнутий критичний стан.

14 серпня 1977 року о 11.55 – завершено повномасштабне завантаження реактора.

18 вересня 1977 року о 16.17 – розпочалося збільшення потужності реактора.

26 вересня 1977 року о 19.21 – увімкнено в мережу турбогенератор №2.

2 листопада 1977 року о 7.23 – увімкнено в мережу турбогенератор №1.

21 грудня 1977 року о 15.00 – підвищено потужність енергоблоку з 700 мВт до 800 мВт.

24 січня 1978 року о 18.15 – енергоблок №1 Чорнобильської АЕС згенерував перший мільярд кВт/год електроенергії.

16 листопада 1978 року – розпочався фізичний пуск енергоблоку №2 Чорнобильської АЕС.

22 квітня 1979 року – Чорнобильська АЕС згенерувала перші 10 мільярдів кВт/год електроенергії.

3 грудня 1981 року – здійснено пуск енергоблоку №2 ЧАЕС.

8 березня 1982 року – Чорнобильською АЕС вироблено перші 50 мільярдів кВт/год.

25 листопада 1983 року – в реактор четвертого енергоблоку ЧАЕС завантажена перша тепловиділяюча збірка.

21 грудня 1983 року – турбогенератор №7 четвертого енергоблока увімкнено в мережу.

21 серпня 1984 року – Чорнобильською АЕС вироблено перші 100 мільярдів кВт/год електроенергії.

Доля Чорнобильської АЕС складалася по-різному: було на її шляху чимало здобутків і перемог, була й сумна сторінка в історії. Так чи інакше, станція стала першою, що виробила кВт/год й дала народження атомній енергетиці України.

Відбувся семінар МАГАТЕ з питання зняття ЧАЕС з експлуатації

З 12 по 14 вересня ДСП «Чорнобильська АЕС» відбувся семінар МАГАТЕ, присвячений проблемам науково-технічної підтримки зняття з експлуатації. У семінарі взяли участь фахівці Чорнобильської АЕС, ДП «НАЕК «Енергоатом», співробітники вітчизняних наукових організацій, а також профільні експерти з Франції, Словаччини та Литви.

Мета семінару — надати допомогу Чорнобильській АЕС у розробці «Програми наукової підтримки зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» — документа, що забезпечує комплексний підхід до вирішення усіх технічних і технологічних проблем з цього питання.

Протягом семінару учасники обговорили проблеми організації наукового супроводу процесу зняття ЧАЕС з експлуатації та познайомились з литовським, словацьким і французьким досвідом у цій сфері. Крім того, експерти визначили напрями робіт, які вимагають наукової підтримки, розповіли про використання інноваційних технологій та поділилися результатами найважливіших науково-технічних робіт.

13 вересня учасники семінару відвідали промисловий майданчик Чорнобильської АЕС, де змогли особисто ознайомитись із ходом робіт зі зняття станції з експлуатації.

За результатами місії буде вироблено низку рекомендацій для оптимізації цього процесу. Очікується, що наукові організації, які беруть участь у семінарі, в подальшому долучаться до розробки та реалізації «Програми наукової підтримки зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС».

RSS-стрічка