Авторизація

Новини

Придніпровський хімзавод став новим осередком радіаційної небезпеки

Придніпровський хімічний завод, розташований у місті Кам’янське Дніпропетровської області, отримає гроші від Європейської комісії (ЄК) на виведення з експлуатації свого уранового майданчика.

Він стане другим великим ядерним об’єктом в Україні, на закриття якого гроші виділяє світова спільнота.

Першою була арка над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, зведення якої завершилося 29 листопада цього року. На початку грудня консорціум європейських компаній на чолі зі шведською Facilia AB презентував результати першої фази проекту ─ повний моніторинг уранового майданчика. Моніторинг тривав з квітня 2014 по грудень 2016 року, на його реалізацію Єврокомісія виділила 1,1 млн євро.

Спочатку на другу фазу проекту ─ збільшення безпеки і консервацію забруднених об’єктів заводу ─ планувалося виділити 3,5 млн євро. Але керівник секції представництва ЄС в Україні Йоганесс Бауер заявив, що Єврокомісія виділить додатково ще 5 млн євро. А робота на майданчику може початися вже в лютому-березні 2017 року.

Таким чином, тільки на перші дві фази ЄК виділила майже 10 млн євро. Загальна вартість проекту оцінюється на сьогодні в 25 млн євро.

МАГАТЕ й надалі підтримуватиме Україну в забезпеченні максимального рівня ядерної безпеки

Про це повідомив заступник генерального директора Міжнародного агентства атомної енергії (МАГАТЕ) Янг Дажу на урочистій церемонії насування нового безпечного конфайнменту «Арка» на об’єкт «Укриття» й зруйнований аварією четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

«Сьогодні ми стали свідками історичної події, яка значною мірою сприяє подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи. Ми спостерігали за переміщенням арки над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Це зусилля заслуговує на похвалу і є прикладом об’єднання навиків й досвіду цілої низки країн», – розпочав промову Янг Дажу.

За його словами, аварія на ЧАЕС – виклик для всієї світової спільноти, зокрема, у з’ясуванні того, яким чином світ може запобігти або ж у гіршому випадку відреагувати на ядерні аварії, пом'якшити їх короткострокові й довгострокові наслідки. Одним з головних уроків Чорнобиля є той, що міжнародне товариство завжди повинне зберігати пильність й об’єднуватись у подоланні наслідків.

Об’єкту «Укриття» виповнилося 30 років

30 листопада виповнилося 30 років з моменту прийняття у технічну експлуатацію об’єкта «Укриття», який було побудовано над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС внаслідок аварії, яка сталася 26 квітня 1986 року.

Одразу ж після аварії постало питання про довгострокову консервацію 4-го енергоблока шляхом будівництва споруди, яка обмежила б вихід радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання за його межі. Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 634-188 від 29 травня 1986 р.

Міністерству середнього машинобудування СРСР було доручено «роботу із захоронення 4-го енергоблока ЧАЕС та споруд, що до нього належать». Об’єкт отримав назву «Укриття 4-го блока ЧАЕС».

Особливість і складність виконання робіт із консервації аварійного енергоблока полягала у відсутності як у вітчизняній, так і у світовій практиці досвіду подолання наслідків такої масштабної аварії. 3 урахуванням матеріальних витрат і дозових навантажень на будівельний персонал, а також стислих термінів будівництва, було прийнято варіант захисної споруди, що передбачав максимальне використання уцілілих носійних конструкцій 4-го енергоблока у складі конструктивної системи об’єкта «Укриття». Тому будівельні конструкції об’єкта «Укриття» - це поєднання «старих» конструкцій зруйнованого енергоблока та «нових» конструкцій, споруджених після аварії.

Прийнято чергову партію відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (ВДІВ)

З 14 по 23 листопада 2016 року ДСП «ЦППРВ» прийняло на довгострокове зберігання від ДСП «Харківський державний міжобласний спеціальний комбінат» та ДСП «Київський державний міжобласний спеціальний комбінат» ДК «УкрДО «Радон» чергову партію відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (ВДІВ), які готуються до переробки та розміщення на довготривале зберігання у Централізованому сховищі відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання комплексу виробництв «Вектор».

 

Відбулось засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у зоні відчуження

29 листопада 2016 року в приміщенні ДАЗВ (м. Чорнобиль) відбулось чергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення. Головував на засіданні начальник відділу цивільного захисту та спецроботи Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (ДП «ЦОТІЗ») Володимир Волков.

На порядку денному були розглянуті питання про: стан виконання заходів щодо забезпечення дозиметричного контролю та поліпшення якості екологічного середовища у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення; організацію виконання вимог «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в установах, організаціях та на небезпечних територіях», затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557. З питань, що розглядалися, було заслухано представників ДСП «Екоцентр», ДП «ЦОТІЗ», Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, 2-ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області, ДСП «УКБЗВ» та ДСП «Чорнобильський спецкомбінат». Заступник технічного директора ПАТ «Київобленерго» Олександр Соловйов повідомив, що спеціалізовані аварійно-рятувальні підрозділи та формування до роботи у складних умовах зимового періоду 2016-2017 років готові та забезпечені необхідним матеріально-технічним резервом.

У підсумку засідання комісія визначила низку завдань для подальшої роботи.

RSS-стрічка