Авторизація

Новини

На Чорнобильській АЕС відбулись збори країн-донорів Чорнобильського фонду «Укриття»

29 листопада на Чорнобильській АЕС відбулися чергова Асамблея країн-донорів Чорнобильського фонду «Укриття» (ЧФУ) та Асамблея Рахунку ядерної безпеки.

Головною темою обговорення Асамблеї ЧФУ було встановлення у проектне положення Арки над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Голова Асамблеї донорів ЧФУ Ханс Блікс назвав насування Арки справді історичною подією, адже новий безпечний конфайнмент дозволить і надалі захищати Україну та світ від ядерної небезпеки: «Через 30 років після трагедії біль і масштаби втрат ще завеликі. Однак процес одужання триває. З’єднання двох половинок великої Арки, встановлення велетенського укриття над історичним реактором — це як загоєння рани, ядерної рани, яка стосується нас усіх».

Представники країн-вкладників Рахунку ядерної безпеки розглянули, зокрема, перебіг реалізації проекту будівництва СВЯП-2. ЄБРР надав на розгляд та затвердження Асамблеї проект Сорок сьомої програми робіт, обговорений на засіданні 22 липня поточного року. У бліц-інтерв’ю інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна» 29 листопада 2016 року заступник начальника управління ядерної безпеки ЄБРР Бальтасар Ліндауер зазначив: «Проектування і більшість будівельних робіт на потужностях для зберігання палива з блоків 1-3 Чорнобильської АЕС завершено. Частина необхідного обладнання доставляється, частина – тестується. Ми очікуємо, що інтегроване тестування всього обладнання почнеться навесні 2017 року. Сподіваємося, що до осені зможемо приступити до «гарячого» тестування».

Було також затверджено Перелік основних рішень та наступних дій, який був обговорений на засіданні Асамблеї від 22 липня 2016 року.

Віталій Петрук про подальші кроки після процесу насування Арки на об’єкт «Укриття»

Завершення процесу насування Арки в проектне положення над об'єктом «Укриття» – найважливіша частина великої роботи другого етапу реалізації міжнародної Стратегії перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему з трьох запланованих.

«НБК значно обмежує розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об'єкті «Укриття» після вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС, що стався 30 років тому», – повідомив Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

За його словами, попереду ще багато роботи, бо у листопаді 2017 року заплановане введення НБК в експлуатацію, а до 2023 року необхідно розробити інфраструктуру для демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» та виконати демонтаж.

Фінальний етап перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему передбачає вилучення паливовмісних матеріалів ірадіоактивних відходів з-під зруйнованого енергоблока та їх кондиціонування, з подальшим зберіганням і захороненням у сховищах радіоактивних відходів.

Кінцевою метою виконання проекту є мінімізація негативних наслідків від впливу на довкілля зруйнованого енергоблока не лише на термін експлуатації НБК – 100 років, а й для майбутніх поколінь. А позитивн ітрансформації зони відчуження як території спеціального промислового використання неодмінно принесуть користь нашій державі.

Президент України відзначив важливість нового конфайнменту для світової ядерної безпеки

Президент Петро Порошенко взяв участь у церемонії завершення процесу насування Арки на об’єкт «Укриття» Чорнобильської атомної електростанції.

Глава держави привітав усіх присутніх з цією справді історичною подією – адже новий безпечний конфайнмент дозволить й надалі захищати Україну і світ від ядерної небезпеки. «30 років тому у Чорнобилі відбулася найбільша в світі техногенна катастрофа. 30 років тому десятки і сотні тисяч героїв-чорнобильців зробили все для того, щоб захистити світ від ядерної загрози. За 260 днів героїчних зусиль команда з 90 тисяч чорнобильців побудувала «саркофаг», який був тоді розрахований рівно на 30 років, для того, щоб захистити Київ, Україну і світ від ядерного забруднення. І через 30 років ми з вами знаходимося тут, у сотні метрів від четвертого енергоблока ЧАЕС, при завершенні історичного будівництва», - сказав Петро Порошенко під час виступу.

Президент назвав нове укриття унікальною спорудою, задля будівництва якої свої зусилля разом з Україною об'єднали 28 країн-донорів, які зібрали понад 1 мільярд 417 мільйонів євро, до роботи над проектом було залучено 10 тисяч працівників в багатьох країнах світу. Загалом 40 країн взяли участь у цьому будівництві.

«Хтось порівнював цей об'єкт з Ейфелевою вежею чи статуєю Свободи. Це насправді унікальний об'єкт – 110 метрів у висоту, 257 метрів у ширину, 164 метри довжиною. Це є найбільша у світі рухома конструкція, яка коли-небудь будувалася людством», – наголосив він.

Глава держави особливо подякував країнам Великої сімки, надзвичайні і повноважні посли яких сьогодні взяли участь в урочистому заході. США, Великобританія, Франція, Японія, Німеччина, Канада, Італія та інші країни допомагали у зведенні цього об'єкта, величезну роль відіграв також Європейський банк реконструкції та розвитку.

Голова ДАЗВ про досягнення у поводженні з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами у зоні відчуження

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук поінформував учасників Національного форуму «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології» про досягнення й напрацювання у поводженні з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ) у зоні відчуження.

Захід проходив у м. Києві 22-23 листопада поточного року. У своєму виступі Голова ДАЗВ зауважив, що на сьогодні ядерне паливо повністю вивантажене з енергоблоків Чорнобильської АЕС та зберігається у СВЯП-1 (у сховищі «мокрого» типу). Однак це сховище є застарілим і не забезпечує довготривалого зберігання ВЯП.

Для вирішення проблеми будується СВЯП-2 (сховище «сухого» типу), яке фінансується з Рахунку ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку.

У той же час на території зони відчуження передбачається будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке призначене для зберігання ВЯП діючих атомних електростанцій України. Будівництво та експлуатацію цього сховища здійснюватиме Державне підприємство «НАЕК «Енергоатом».

На Хмельницькій АЕС завершено місію технічної підтримки Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій

З 22 по 25 листопада поточного року на Хмельницькій АЕС працювала місія технічної підтримки Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій.

Експерти ВАО АЕС, науковці, представники атомних станцій Quad Cities (CША), Козлодуй (Болгарія) знайомилися із діяльністю Хмельницької АЕС з питань запобігання помилок персоналу та презентували свої напрацювання.

Під час візиту іноземні експерти обговорили питання щодо методів та практичного застосування персоналом інструментів із запобігання помилок персоналу.

Фахівці місії акцентували увагу і на контролі керівництва та документуванні фактів з даного питання, а також визначенні порядку постійного зворотного зв’язку щодо застосування персоналом інструментів запобігання помилок.

По завершенні роботи експерти надали рекомендації, спрямовані на поліпшення діяльності енергетичного підприємства щодо запобігання помилок персоналу, а також відзначили як позитивну практику «Методику підвищення ефективності діяльності ремонтного персоналу з врахуванням людського фактору», розроблену працівниками навчально-тренувального центру ВП ХАЕС, яку використовуватимуть у подальшій діяльності. Підсумовуючи результати роботи місії, головний інженер Хмельницької АЕС Віктор Макєєв відзначив важливість людського фактору та вивчення світового досвіду щодо запобігання помилок персоналу в контексті подальшого розвитку ядерної енергетики України – основної енергетичної складової промисловості держави.

RSS-стрічка