Авторизація

Новини

Відбулося перше наукове обговорення питання перегляду меж зон радіоактивного забруднення в одному з районів Житомирської області

Цього тижня у рамках проекту «iCLEAR» відбулося перше наукове обговорення питання повернення земель Народицького району Житомирської області, що належать до зони обов’язкового (безумовного) відселення, до господарського ужитку. До складу експертної групи увійшли представники Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), місцевої влади та громади, провідних профільних науково-дослідних установ та громадських організацій України, Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, Норвегії.

«Сьогодні наша мета – всебічно обговорити суть проблеми із зацікавленими сторонами та експертами в галузі радіоекології, щоб визначити напрями подальших робіт, які дозволять знайти оптимальний шлях вирішення цієї комплексної задачі», - зазначив перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт.

Території Народицького району, про які йде мова – це частина зони обов’язкового (безумовного) відселення. Критерієм віднесення земель до цієї зони згідно із законодавством є щільність радіоактивного забруднення ґрунтів і ефективна доза опромінення населення. Експерти вважають, що вирішення проблеми має дві складові.

Перша – це за яких умов на цих землях можна отримати чисті продукти, і вирішення цього питання базується на знанні агрохімічних властивостей ґрунтів і щільності їх забруднення радіоізотопами.

Друга – це перегляд віднесення територій до зон забруднення, виведення їх із другої зони, що дозволить зняти обмеження на їх господарське використання, вкладання грошей інвесторами у розвиток економіки цих територій. Перегляд зонування території має базуватися на оцінках ефективних доз опромінення населення. Наразі територія цього району розглядається в якості пілотного проекту часткового повернення земель цієї зони до господарського вжитку.

Як зазначив Олег Насвіт, необхідно знайти рішення та відпрацювати механізм дій на прикладі одного району, а далі поширювати напряцювання на решту територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення в Україні.

Експерти вже визначили низку проблемних питань, які потребуватимуть вирішення, але очевидно, що потрібно продовжувати дослідження в цьому напрямі.

Проаналізовано стратегію перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему

Під час засідання Президії НАН України фахівці обговорили стратегічні напрями діяльності з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему після введення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента, а також презентували результати аналізу «Стратегії перетворення об’єкта «Укриття», що був проведений фахівцями ДСП «Чорнобильська АЕС».

«Результати аналізу свідчать про те, що Стратегія залишається досить гнучкою та дозволяє розглядати різні шляхи перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Проте нею не визначено чітких параметрів цього процесу», - зазначає начальник відділу з питань ЧАЕС та поводження з відпрацьованим ядерним паливом управління з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та поводження з радіоактивними відходами ДАЗВ Марія Вербило.

Під час перегляду Стратегії науковці пропонують звернути особливу увагу на визначення критеріїв перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему відповідно до основних принципів та стандартів безпеки, визначених МАГАТЕ, Євроатомом тощо. Також слід детально опрацювати питання приведення паливовмісних матеріалів, що містяться всередині об’єкта «Укриття», у контрольований стан та подальше поводження з ними.

На ЧАЕС триває місія Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції

Протягом тижня, з 14 по 18 травня, на Чорнобильській АЕС працювала місія технічної підтримки Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції (далі: ВАО АЕС) із розгляду методології та практики визначення нуклідних векторів.

Актуальність теми, обговорюваної на місії, обумовлена наявністю у складі радіоактивних матеріалів Чорнобильської АЕС важко вимірюваних радіонуклідів.

ЧАЕС планує визначати їх активність за допомогою поєднання вимірювання активності ключових радіонуклідів прямим методом і розрахунку активності важковимірюваних радіонуклідів з використанням попередньо визначеного масштабуючого коефіцієнта, тобто методом нуклідного вектора.

Ця тема важлива для ЧАЕС у двох аспектах. Перший аспект пов’язаний із введенням в експлуатацію Промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами (далі: ПКПТРВ).

Проблему було виявлено у 2015 році під час проведення II етапу введення в експлуатацію ПКПТРВ, за результатами якого було визначено, що активність низки нуклідів, зокрема, U, Pu, Am, невірно визначається наявною системою радіаційно-технологічного контролю, і, у підсумку, не дозволяє скласти відповідний паспорт на упаковку радіоактивних відходів (далі: РАВ).

Другий аспект проблеми пов’язаний із роботами за проектом зі створення установки для звільнення матеріалів від регулюючого контролю, який реалізується за підтримки Європейської Комісії. Для отримання достовірних результатів щодо важко вимірюваних радіонуклідів також необхідне використання методу нуклідного вектора.

Таким чином, проблема відсутності чинних методик визначення нуклідних векторів для характеризації радіоактивних матеріалів ЧАЕС породжує проблеми щодо двох потоків радіоактивних матеріалів ЧАЕС: по-перше, створює проблему характеризації РАВ на заводі з переробки твердих РАВ, по-друге — характеризації радіоактивних матеріалів на установці звільнення від регулюючого контролю. Експерти з АЕС Ігналіна (Литва), АЕС Козлодуй (Болгарія), АЕС Моховце (Словаччина), запрошені ВАО АЕС, представили свій досвід вирішення аналогічних проблем та технології, що використовуються на їх майданчиках.

До роботи місії долучились також представники АЕС України, НАЕК «Енергоатом», ДНТЦ ЯРБ, ДНДУ «Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології», а також Інституту проблем безпеки АЕС. За результатами місії будуть розроблені рекомендації, які будуть використані при виконанні відповідних робіт на ЧАЕС.

Україна та МАГАТЕ співпрацюють за проектом підтримки у знятті ЧАЕС з експлуатації та поводженні з РАВ

Фахівці Державного агентства України з управління зоною відчуження у Відні на стартовій нараді за проектом МАГАТЕ УКР9038 узгодили робочий план та механізм реалізації Національного проекту щодо подальшої підтримки зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації, поводження з радіоактивними відходами (РАВ) та відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП).

Проект розрахований на 2 роки, впродовж яких експерти МАГАТЕ надаватимуть свої оцінки та рекомендації задля виконання Україною зазначених заходів за міжнародними стандартами.

«Україна високо цінує експертну підтримку й рекомендації МАГАТЕ у роботі з удосконалення законодавчої бази та формування національної політики у частині поводження з РАВ та ВЯП. Також, ми активно працюємо в напрямку створення глибокого геологічного захоронення і для нас дуже важливо перейняти та врахувати у своїй роботі кращий міжнародний досвід», – підкреслює заступник Голови ДАЗВ Володимир Фещенко.

Одним із напрямків проекту є підтримка зняття ЧАЕС з експлуатації на етапі остаточного закриття і консервації та подальшого поводження з радіоактивними матеріалами.

Зокрема, тут йдеться про майбутню експлуатацію Сховища відпрацьованого ядерного палива № 2 (СВЯП-2) та необхідність відпрацювання з експертами МАГАТЕ нестандартних ситуацій, що можуть виникнути під час перевезення та довготривалого зберігання ВЯП.

Підтримка МАГАТЕ дозволить уникнути помилок і застосувати оптимальні технічні рішення.

До 32-ї річниці аварії на ЧАЕС науковці зібрались на конференції в місті Славутич

25–27 квітня 2018 р. у м. Славутичі відбулась 3-тя Міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO-18.

Українські та міжнародні науковці, експерти та урядовці зібрались на обговорення нагальних проблем, що наразі потребують вирішення на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС та в чорнобильській зоні відчуження.

Учасниками конференції стали понад 200 фахівців з Білорусі, Німеччини, Польщі, США, України, Франції, Чехії, Японії, що представили 90 доповідей.

За результатами роботи конференції було підготовлено рішення, в якому запропоновано керівництву Чорнобильської АЕС та Державного агентства з управління зоною відчуження активізувати діяльність у таких напрямках як розробка програми наукового супроводу виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, проведення роботи з уточнення положень існуючої Стратегії перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та інше.

Буде видано збірник матеріалів (тез та статей) доповідачів конференції INUDECO-2018.

RSS-стрічка