Авторизація

Новини

НАН України схвалила програму робіт для Нового конфайнмента об’єкта «Укриття»

08 лютого 2017 року відбулося засідання Президії Національної академії наук України. Одне з питань було присвячене розгляду стану та перспектив науково-технічного супроводу діяльності щодо перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Доповідь з цього питання виголосив директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБ АЕС) Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор Анатолій Носовський. Носовський доповів, що протягом періоду існування об'єкта «Укриття» співробітники ІПБ АЕС виконували наукові та практичні роботи з радіаційної розвідки приміщень аварійного енергоблока з метою визначення місць перебування залишків ядерного палива та його кількості, створення систем безпеки, діагностичних та експлуатаційних систем, а також розроблення стратегії перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

«Завершення робіт зі створення Нового безпечного конфайнмента (НБК) є сьогодні головним завданням забезпечення безпеки об'єкта «Укриття», що дозволить суттєво знизити ризик можливого радіоактивного забруднення навколишнього середовища в результаті обвалення нестійких будівельних конструкцій об'єкта. Але це не кінцевий, а лише початковий етап перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему», – констатував вчений.

Детальний аналіз діяльності з перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему дозволив сформулювати, обґрунтувати та розробити «Програму науково-технічного супроводу на етапах введення в експлуатацію та експлуатації Нового безпечного конфайнмента об’єкта «Укриття», яка, з урахуванням вже наявних і отриманих нових знань, включає перелік робіт, що потребують науково-технічного супроводу.

У ВРУ пройшло обговорення стану реалізації міжнародних проектів на майданчику Чорнобильської АЕС

8 лютого 2017 року у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відбулась робоча зустріч Першого заступника Голови Комітету Анатолія Диріва з директором Департаменту ядерної безпеки ЄБРР Вінсом Новаком і представником Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки в Україні Олександром Славісом для обговорення низки питань стосовно стану реалізації міжнародних проектів на майданчику Чорнобильської АЕС.

Вінс Новак поінформував про заплановані на цей рік зустрічі представників країн Великої сімки, на яких передбачається обговорення стану реалізації міжнародних проектів на майданчику Чорнобильської АЕС.

Представники ЄБРР зазначили, що 2016 рік був видатним для чорнобильських проектів, і це дає поштовх для плідної співпраці ЄБРР та України у 2017 році.

Учасники робочої зустрічі обговорили питання щодо завершення робіт відповідно до графіків контрактів за міжнародними проектами з будівництва нового безпечного конфаймента, сховища відпрацьованого ядерного палива, заводу з переробки рідких радіоактивних відходів та промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами.

Приділено увагу й питанню про фінансування з 2018 року з Державного бюджету України експлуатації зазначених об’єктів. Представники ЄБРР високо оцінили прогрес української сторони у питанні реалізації у повному обсязі внеску України до Чорнобильського фонду «Укриття» до кінця 2017 року, який планується здійснити за рахунок перерозподілу заощаджених коштів в рамках бюджетних програм Міністерства екології та природних ресурсів України.

Учасники робочої зустрічі наголосили на необхідності напрацювання додаткових «аварійних» рішень щодо забезпечення приймання на довгострокове зберігання осклованих високоактивних РАВ. Представники ЄБРР позитивно сприйняли пропозицію стосовно проведення фінального засідання Асамблеї донорів в Києві у грудні 2017 року.

В.о. Голови Держатомрегулювання призначено Бориса Столярчука

8 лютого 2017 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №78-р виконуючим обов’язки Голови Державної інспекції ядерного регулювання України призначено Столярчука Бориса Васильовича.

Дотепер він працював на посаді директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок Держатомрегулювання, також був заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

У системі державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки Столярчук Борис Васильович працює з 1992 року. Безпосередньо в Державній інспекції ядерного регулювання – з моменту її створення, а саме з 2001 року.

В Інспекції обіймав різні посади: начальника відділу ліцензування ядерних установок Управління регулювання безпеки ядерних установок, начальника відділу кураторів ядерних установок – державного інспектора Департаменту оцінки безпеки ядерних установок, начальника Управління експлуатаційної безпеки та ресурсу ядерних установок – заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, заступника директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок – державного інспектора.

З червня 2014 року Столярчук Борис Васильович обіймав посаду директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок – заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Протягом наступних 5 років зону відчуження буде ретельно досліджено науковцями України та Японії

6 лютого 2017 року між Державним спеціалізованим підприємством «Екоцентр», що належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), у особі Генерального директора Сергія Кірєєва, та Інститутом радіоактивності навколишнього середовища при Університеті Фукусіма (Японія), в особі Директора Нанби Кенджі, було підписано «Меморандум про взаєморозуміння» в рамках проекту «Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій» (SATREPS).

Основними цілями українсько-японського проекту є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення радіоактивно забруднених територій, забезпечення моніторингу та моделювання з метою здійснення нового районування зони відчуження. Активна стадія виконання проекту розпочнеться у квітні 2017 року й триватиме протягом п’яти років.

«Результати наших спільних наукових досліджень дозволять використати отриманий досвід у подоланні наслідків радіоактивного забруднення. До того ж реалізація міжнародного проекту позитивно вплине на розбудову та технічне оснащення системи радіаційного моніторингу територій, які зазнали радіоактивного забруднення», - повідомив бенефіціар проекту, Голова ДАЗВ Віталій Петрук.

За словами Генерального директора ДСП «Екоцентр» Сергія Кірєєва, дослідження проводитимуться на сучасному обладнанні, яке буде придбане та поставлене в Україну за кошти, передбачені на реалізацію проекту.

Після завершення досліджень обладнання залишиться в розпорядженні українських науково-дослідних інститутів та установ.

Внеском української сторони у реалізацію міжнародного проекту буде діяльність українських вчених, використання приміщень та обладнання науково-дослідних установ.

За рекомендаціями МАГАТЕ у м. Київ відбулося засідання круглого столу

У рамках спільного семінару «Освітня програма з фізичної ядерної безпеки в Україні: практика і рекомендації МАГАТЕ та досвід впровадження в деяких вищих навчальних закладах», який 2 лютого 2017 року провели у м. Київ Міністерство енергетики та вугільної промисловості України і Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), відбулося засідання круглого столу за темою: «Підготовка фахівців з фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів».

Серед учасників круглого столу, крім представників Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства освіти і науки, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, Державної інспекції ядерного регулювання, Державної екологічної інспекції, Державної митної служби, Національної гвардії України, Національної академії наук України, були присутні завідувач сектору режиму, фізичного захисту та мобілізаційної роботи Державного агентства України з управління зоною відчуження Андрій Максимов та начальник відділу підготовки рішень з фізичного захисту ядерно- та радіаційно- небезпечних об’єктів та мобілізаційної готовності Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» Олександр Стренадкін.

Під час засідання круглого столу обговорені питання щодо:

необхідності в навчанні; рекомендацій і практики МАГАТЕ в галузі навчальних та освітніх програм з фізичної ядерної безпеки; формування державного замовлення на підготовку фахівців з фізичного захисту, обліку і контролю ядерних матеріалів.

У ході обговорення теми піднімались актуальні питання, зокрема, про перспективи підготовки фахівців з фізичної ядерної безпеки, зважаючи на світову тенденцію формування режиму фізичної ядерної безпеки «nuclear security», який, відповідно до підходу МАГАТЕ, базується на:

  • застосуванні відповідних міжнародно-правових документів;
  • захисті інформації; фізичному захисті;
  • виявленні незаконного обігу матеріалів і відповідних заходах реагування;
  • національних планах реагування і вжитті надзвичайних заходів тощо.

RSS-стрічка