Авторизація

Новини

Чорнобильська АЕС прийняла учасників Global Impact Challenge Ukraine

3 квітня у великій конфренц-залі ДСП «Чорнобильська АЕС» відбулося відкриття Global Impact Challenge Ukraine — програми, що покликана допомогти розробити рішення глобальних проблем людства.

ЇЇ учасники, використовуючи останні проривні технології, повинні реалізувати ідеї та проекти, що у найближчі 10 років покращать життя мільярдів людей на Землі.

Майданчик Чорнобильскої АЕС було обрано відправною точкою програми як місце, де був поставлений та успішно вирішується один із найбільших екологічних та техногенних викликів людства.

Тема Global Impact Challenge Ukraine 2017 — зміна клімату. Команди з усіх регіонів України мали змогу подати своє бачення вирішення проблем глобального потепління, забруднення повітря, води і ґрунту, переробки сміття, скорочення біологічного різноманіття, усунення наслідків аварії на ЧАЕС та інших масштабних антропогенних катастроф, а також висушування водойм, вирубки лісів, скорочення викидів фтористих газів і інших хімічних відходів.

Переможець конкурсу інноваційних проектів отримає стипендію на десятитижневу літню програму Singularity University Global Solutions Program 2017 на кампусі дослідного центру NASA Ames в Кремнієвій Долині.

Global Impact Challenge Ukraine проводиться Singularity University (США) у партнерстві з представництвом SingularityU Kyiv Chapter та громадською організацією Greencubator. У рамках візиту на Чорнобильску АЕС учасники програми відвідали оглядовий павільйон нового безпечного конфайнмента, а також міста Чорнобиль та Прип’ять.

Сьома нарада країн-членів Конвенції про ядерну безпеку

30 березня 2017 року в рамках Сьомої наради країн-членів Конвенції про ядерну безпеку делегація України представила Національну доповідь про виконання зобов’язань за Конвенцією про ядерну безпеку.

Захід проходить у штаб-квартирі Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні (Республіка Австрія) з 27 березня по 7 квітня 2017 року.

Підготовка Сьомої Національної доповіді України координувалась Держатомрегулюванням із залученням міжвідомчої робочої групи. До складу робочої групи увійшли: представники Апарату Ради національної безпеки та оборони України, МЗС, Міненерговугілля, Державного агентства України з управління зоною відчуження та НАЕК «Енергоатом». Згідно усталеної процедури, Національна доповідь України у серпні 2016 року була розміщена на спеціальній закритій веб-сторінці МАГАТЕ для попереднього розгляду договірними Сторонами Конвенції.

За результатами розгляду, Україна отримала 196 запитань від договірних Сторін Конвенції. На усі запитання були надані вичерпні відповіді, які були опубліковані на веб-сторінці Конвенції відповідно до Плану-графіку. Роман Халенко, заступник Глави делегації України презентував Національну доповідь України під час Сьомої наради країн-членів Конвенції про ядерну безпеку.

На промисловий майданчик Чорнобильської АЕС доставлено мембрану для герметизації НБК

На майданчик будівництва нового безпечного конфайнмента у повному обсязі доставили мембрану, призначену для герметизації Арки. Саму мембрану ексклюзивно спроектовано та виготовлено французькою компанією CNIM з поліуретану.

При проектуванні було враховано усі можливі деформації: розтягнення до 55% від початкового розміру та вітрове навантаження швидкістю 300 км/годину.

Крім того, полотно має спеціальні вставки, що запобігають розриву. Ширина мембрани складає 150 см, а довжина однієї секції сягає 16 метрів. У готовій конструкції мембрани буде використано близько 2 тисяч метрів поліуретанового полотна.

Розширення співпраці між Україною і Євратом

15 березня у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) відбулася консультаційна зустріч з експертом Європейської Комісії, науковим радником генерального директора Інституту радіаційного захисту та ядерної безпеки Франції (IRSN) паном Жаком Репюссаром щодо запланованого розширення співпраці між Україною і Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом).

Детальніше...

Європейські експерти завершують міжнародний проект з розробки концепцій захоронення радіоактивних відходів для України

Консорціум провідних західноєвропейських організацій, що спеціалізуються на поводженні з радіоактивними відходами (ANDRA, Франція; COVRA, Нідерланди; ENRESA, Іспанія та DBE TECHNOLOGY GmbH і SKB International AB – дочірні компанії німецької та шведської організацій з поводження з відходами DBE і SKB), у тісній співпраці зі спеціалістами Національної академії наук України завершив виконання проекту, ініційованого Європейською Комісією в рамках її програми «Інструмент співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ)» і спрямованого на розроблення концепцій захоронення радіоактивних відходів в Україні.

Для цієї мети Європейським Союзом було надано бюджет у розмірі 2 мільйони євро. Результати проекту стануть підвалинами, на яких майбутні роботи з удосконалення концепції та, зрештою, проектування дозволять Україні вибрати майданчик, розробити, ліцензувати і експлуатувати об’єкти, необхідні для безпечного захоронення великих кількостей відходів, накопичених в Україні. Цей проект є головною частиною програми європейської допомоги українському сектору поводження з радіоактивними відходами. Концепції захоронення розроблялися з урахуванням найкращого міжнародного досвіду й практики.

Загалом розглядалися чотири типи об’єктів для захоронення відходів відповідно до радіологічної небезпеки, з врахуванням концепції дуже низькоактивних (ДНАВ), низькоактивних (НАВ), середньоактивних (САВ) та високоактивних (ВАВ) відходів.

Серед проаналізованих концепцій захоронення були, відповідно, сховища з ґрунтовою засипкою, багатобар’єрні приповерхневі сховища, геологічні сховища середньої глибини та глибокі геологічні сховища.

Клас відходів ДНАВ нещодавно було рекомендовано до включення в українську систему поводження з відходами. Загалом відходи, що належать до цього класу, можуть бути захоронені в простіших системах захоронення з ґрунтовою засипкою. Запровадження цього класу дозволить економічно ефективніше захоронити понад 1 мільйон кубометрів відходів, звільнивши таким чином цінні ресурси для захоронення інших, небезпечніших накопичень відходів.

RSS-стрічка