15 липня

Пошук на сайті

Авторизація

Онлайн

На сайті 18 гостей та відсутні користувачі

Зроблено ще один крок до завершення будівництва СВЯП-2

Станом на 12 липня 2017 року завершено загальнобудівельні роботи сховища відпрацьованого ядерного палива № 2 (СВЯП-2).

Демонтовано баштовий кран, який дозволить завершити найближчим часом роботи з благоустрою території. Також закінчено оздоблювальні роботи у більшості приміщень. Добігає кінця виконання робіт з монтажу обладнання. Інтенсивно тривають роботи з пуску та налагоджування обладнання у будівлі установки по поводженню з відпрацьованим паливом (УПВПЗ). Активно проходить випробування обладнання і систем СВЯП-2.

Проведено індивідуальні випробування і оформлено документи з приймання приблизно 15% від загальної кількості обладнання. Випробувано під навантаженням 9 з 24-х вантажопідіймальних механізмів. На 8 з них отримано дозволи на експлуатацію від Державної служби України з питань праці. Проведено автономні випробування обладнання автоматизованих систем, зокрема обладнання автоматичної системи контролю радіаційної обстановки і cистеми обліку та контролю ядерних матеріалів, яка також пройшла комплексні випробування. Тривають автономні випробування обладнання системи радіаційного контролю та системи фізичного захисту. Завершено комплексне випробування і оформлені документи з приймання системи підготовки та подачі стисненого повітря.

Відповідно до коментарів, наданих Державним підприємством «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», завершується коригування Програми комплексних випробувань СВЯП-2 з імітаторами відпрацьованих тепловиділяючих збірок (ВТВЗ). Початок випробувань заплановано на початок серпня 2017 року.

Початок «гарячих випробувань» СВЯП-2 (з перевезенням та обробкою ВТВЗ) передбачено на грудень 2017 року.

Україна отримала нові рекомендації від експертів МАГАТЕ щодо управління зоною відчуження

За результатами регіональної зустрічі експертів МАГАТЕ у м. Відень (Австрія) було сформовано рекомендації щодо здійснення радіоекологічного моніторингу та управління відчуженими і відселеними територіями після аварії на Чорнобильській АЕС.

У зустрічі взяли участь представники Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), Науково-дослідного інституту радіаційного захисту Академії технологічних наук України, Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування Міністерства освіти і науки України, а також профільні фахівці Республіки Білорусь та інших країн.

Результатами зустрічі стало узагальнення напрацювань по двох проектах МАГАТЕ: перший – «Радіоекологічний моніторинг відчужених і відселених після Чорнобильської аварії територій», другий – «Існуючий досвід з управління відчуженими і відселеними територіями». Окрім того, до другого проекту було вирішено додати рекомендації щодо зонування забруднених територій (у тому числі – внутрішнє зонування у межах зони відчуження) та встановлення специфічних для окремих зон принципів здійснення захисних і відновлювальних заходів безпеки.

«Україна – одна із перших країн в частині імплементації внутрішнього зонування. Але наші підходи щодо створення зони спеціального промислового використання були схвалені експертами МАГАТЕ. Надалі нам треба працювати над чітким формулюванням статусу та цілей діяльності на цій території», – повідомив перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт. У своїх рекомендаціях експерти також наголосили на необхідності встановлення пріоритету захисту і безпеки на радіоактивно забруднених територіях, віднесених до заповідних територій. Наприклад, пріоритети заповідника у класичному розумінні можуть конфліктувати із основними завданнями зони відчуження.

Парламентом ухвалено рішення щодо удосконалення фінансового забезпечення поводження з радіоактивними відходами

Верховна Рада України прийняла проекти Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення поводження з радіоактивними відходами» та «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», які є системно пов’язаними.

Головним результатом стане підвищення рівня безпеки населення, мінімізація ризиків вчинення актів тероризму, а також забезпечення умов ефективного використання ядерної енергії для виробництва електроенергії.

До того ж прийняття цих двох Законів дасть можливість оптимізувати витрати на утримання існуючих сховищ РАВ та дозволить завершити створення централізованої інфраструктури поводження з РАВ. Такий підхід відповідає принципам безпеки, що є базовими в країнах ЄС.

В Лондоні пройшла Асамблея вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та донорів Рахунку ядерної безпеки

З 5 по 7 липня 2017 року в Лондонському офісі Європейського банку реконструкції та розвитку проходила Асамблея вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та донорів Рахунку ядерної безпеки.

Члени української делегації повідомили, що учасники Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» відзначили виконання всіх фінансових та організаційних заходів з реалізації проекту перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему відповідно до затверджених плану та графіка.

Асамблея затвердила фінансування розроблення технічної частини проекту демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття», над яким в листопаді 2016 року було встановлено новий безпечний конфайнмент (НБК).

Крім того, Асамблея також погодилася виділити кошти на закупівлю необхідного обладнання для виконання демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття». Це є важливим для України рішенням, яке вже вкотре демонструє підтримку України міжнародною спільнотою у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи.

Наступна Асамблея вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та донорів Рахунку ядерної безпеки пройде в грудні 2017 року в Україні, на майданчику Чорнобильської АЕС. Згідно з графіком на цей час заплановане прийняття в експлуатацію НБК.

У Фінляндії експерти від України та 20 країн світу обговорили створення національних програм захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах

Начальник Управління з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та поводження з радіоактивними відходами Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Любов Зінкевич та старший науковий співробітник НІЦ радіогідрогеоекологічних досліджень Національної академії наук України Юрій Шибецький відвідали минулого тижня м. Турку (Фінляндія), щоб взяти участь у черговій технічній нараді Мережі підземних дослідницьких установок для геологічного захоронення (URF), що працює під егідою МАГАТЕ.

У нараді також взяли участь представники з понад 20-ти країн світу, зокрема з Японії, США, Франції, Канади, Швейцарії тощо. Основною метою наради був обмін інформацією про останні досягнення у сфері захоронення радіоактивних відходів (РАВ) в глибоких геологічних формаціях, узагальнення послідовності кроків, необхідних будь-якій країні світу для створення геологічного сховища. 2015 року Фінляндія стала першою країною, що отримала офіційну ліцензію та розпочала будівництво сховища для геологічного захоронення РАВ. Нині її досвід у виборі майданчика та розробленні концептуального проекту сховища є успішним прикладом для наслідування.

У рамках зустрічі відбулась презентація сучасного стану захоронення високоактивних РАВ у країнах, які планують здійснювати захоронення РАВ у геологічних сховищах. Спеціалісти з різних країн відвідали будівельний майданчик першого геологічного сховища РАВ Onkalo, яке споруджується на фінському острові Олкілуото на глибині приблизно 500 метрів. Введення сховища в експлуатацію має відбутися після 2020 року.

«Відповідно до довгострокової Стратегії поводження з РАВ в Україні, планується створення геологічного сховища, де будуть остаточно захороненні високоактивні та довгоіснуючі РАВ, у тому числі РАВ від переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС», – повідомила Любов Зінкевич.