Авторизація

Новини

МАГАТЕ розробляє документ про міжнародний досвід подолання наслідків ядерних та радіологічних аварій

Міжнародний експерт МАГАТЕ та перший заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Олег Насвіт під час консультаційної зустрічі експертів МАГАТЕ у Відні (Австрія) представив український досвід подолання наслідків Чорнобильської аварії – організації роботи на радіаційно-забруднених територіях.

Ця зустріч дала старт підготовці Звіту про безпеку з робочою назвою «Проживання та робота в місцевостях, що зазнали впливу минулих ядерних чи радіологічних подій і діяльності».

«Накопичений великий досвід з подолання наслідків ядерних та радіаційних аварій, інших подій, що призвели до масштабного радіоактивного забруднення населених територій. Зокрема, це Чорнобильська і Фукусімська трагедії, наслідки видобування урану в Канаді та діяльності Семипалатинського ядерного полігону. Проте цей досвід важко використовувати повною мірою, адже немає єдиної системи цих знань. Тому ми поставили собі за мету провести зіставлення та аналіз усієї інформації, отриманої внаслідок минулих подій, та створення на її основі Звіту про безпеку. Наявність цього документа допоможе державам у розробленні стратегій захисту населення та подолання наслідків ядерних катастроф чи радіологічних аварій у майбутньому», – розповідає міжнародний експерт МАГАТЕ, перший заступник Голови ДАЗВ Олег Насвіт.

У ході зустрічі експерти з України, Канади, Франції, Японії та Казахстану спільно з фахівцями з ядерної безпеки МАГАТЕ обговорили та затвердили структуру документа, сферу його застосування та питання, які будуть у ньому висвітлені, зокрема:

● здійснення радіоекологічного та інших видів моніторингу на територіях, що зазнали впливу минулих ядерних чи радіологічних подій і діяльності; ● побудова системи комунікацій з населенням та іншими зацікавленими сторонами з метою підвищення ефективності управління цими територіями; ● планування діяльності з відродження цих територій.

Очікується, що перша редакція проекту документа буде підготовлена до кінця поточного року.

Законопроект щодо безпеки використання ядерної енергії рекомендовано до прийняття ВРУ

Голова Держатомрегулювання Григорій Плачкова 7 лютого 2018 року взяв участь у засіданнях Підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки та Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України.

Під час засідань розглядався законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії», розроблений Державною інспекцією ядерного регулювання України та підтриманий Кабінетом Міністрів України 27 грудня 2017 року.

Нагадаємо, що проект розроблений Держатомрегулювання на виконання доручень Прем’єр-міністра України відповідно до звернення послів країн G7 в Україні та за результатами зустрічі Прем’єр-міністра України з ними.

В зверненні та під час зустрічі з послами ставилось питання про порушення незалежності органу ядерного регулювання України при прийнятті рішень. Порушення незалежності стало можливим в результаті поширення на державне регулювання безпеки використання ядерної енергії законів «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про ліцензування видів господарської діяльності». Законопроектом пропонується обмежити дію цих законів щодо дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії» є важливим не лише для забезпечення безпеки використання ядерної енергії, а й спрямований на підтримання іміджу України як держави, яка здатна дотримуватись міжнародних зобов’язань, взятих на себе шляхом участі в міжнародних конвенціях.

Міжнародними конвенціями (Конвенція про ядерну безпеку та Об'єднана конвенція) передбачено, що держава зобов’язана не тільки створити та підтримувати законодавчу та регулюючу основи для забезпечення безпеки, створити регулюючих орган, а й наділити цей орган належними повноваженнями, необхідними для виконання доручених йому обов'язків.

Підкомітет з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки та Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії» прийняти у першому читанні за основу.

В Україну будуть поставлені контейнери для перевезення радіоактивних відходів у зону відчуження

За підтримки країн «Великої сімки» будуть виготовлені та передані українським підприємствам контейнери для перевезення радіоактивних відходів у зону відчуження.

У м. Оттава (Канада) відбулось засідання Робочої групи Ініціативи Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення», де інтереси Державного агентства України з управління зоною відчуження представляли начальник Управління з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та поводження з радіоактивними відходами Любов Зінкевич та начальник відділу інформації, зовнішніх зв’язків та зв’язків з громадськістю ДП «ЦОТІЗ» Маргарита Раєць.

«Завдяки активному діалогу країн-учасниць Ініціативи Групи Семи, який спрямований на розвиток ефективного міжнародного співробітництва України з іноземними партнерами, а також залучення ресурсів країн-донорів до українських проектів, у 2017 році за фінансової підтримки Уряду США розпочалося виконання проекту, що передбачає у кінці 2018 року завершення виготовлення і поставку контейнерів для транспортування та зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (ВДІВ) на централізоване сховище на комплексі «Вектор» у зоні відчуження», - повідомила Любов Зінкевич під час засідання Робочої групи.

«Одне з пріоритетних завдань для безпеки нашої держави – перевезення джерел іонізуючого випромінювання з усіх п’яти спецкомбінатів, які розташовані на території України, у зону відчуження, де побудоване найсучасніше у Європі сховище.

Отримання контейнерів забезпечить надійний радіологічний, біологічний та фізичний захист під час транспортування», - прокоментував Голова ДАЗВ Віталій Петрук.

Під час заходу відбувалось продовження діалогу у форматі Україна – держави-учасниці Ініціативи Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення», обговорення актуальних для України проектів у сфері радіологічної, хімічної, біологічної та ядерної безпеки, а також презентація нових, зокрема покращення системи фізичного захисту тимчасових пунктів захоронення радіоактивних відходів у зоні відчуження та розроблення технічного рішення щодо вилучення ДІВ із законсервованих та діючих сховищ твердих радіоактивних відходів (з розробленням будівельних проектних рішень, конструкторської документації та нестандартизованого обладнання і пристроїв для вилучення ДІВ).

На ЮУАЕС запрацювала система візуалізації даних з радіаційного захисту

У кінці січня 2018 року на Южно-Українській АЕС введено в дію систему візуалізації даних з радіаційного захисту. На трьох великих моніторах, розміщених у контрольованій зоні атомної станції, демонструються мультимедійні файли на тему радіаційного захисту.

Нову систему візуалізації впроваджено в рамках виконання рекомендацій місії ВАО АЕС стосовно посилення роботи з нерозповсюдження радіоактивного забруднення.

«Досвід візуалізації даних з радіаційного захисту широко поширений у розвинутих «атомних» країнах. В Україні його застосовано вперше, - розповідає начальник цеху радіаційної безпеки ЮУАЕС Володимир Бояріщев. - Я познайомився з цією практикою під час місії технічної підтримки на болгарській атомній станції Козлодуй. Запроваджуючи її в себе, ми хочемо підвищити культуру виробництва та культуру радіаційної безпеки. Сподіваємося також на зниження доз опромінення персоналу під час проведення планово-попереджувальних ремонтів енергоблоків». Монітори нової системи візуалізації встановлено поряд з центральним щитом радіаційного контролю на блоці №3, щитом радіаційного контролю та приміщенням для отримання дозиметрів першої черги АЕС (включає блоки №№1,2). Місця їх розташування вибрано не випадково. Тут з мультимедійними матеріалами може познайомитися максимальна кількість персоналу.

«За допомогою візуалізації ми прагнемо наочно показати та допомогти людині зрозуміти, чим загрожує недотримання правил. А постійна демонстрація мультимедійних файлів має на меті привести до готовності їх виконувати на підсвідомому рівні», - підкреслює Володимир Бояріщев. Сьогодні на моніторах системи візуалізації представлено презентації, які готуються до кожного засідання ради ALARA.

Такий підхід дозволяє познайомити з інформацією, що розглядається радою, практично всіх, хто працює в контрольованій зоні АЕС. У постійному режимі також демонструються фільми щодо нерозповсюдження радіаційного забруднення, правил проходження санпропускників. Нині формуються плани підготовки нових навчальних демонстраційних матеріалів.

ALARA – один з основних критеріїв радіологічного захисту. Основним принципом ALARA є зниження дозових навантажень персоналу до настільки низького рівня, наскільки це може бути досягнуто з урахуванням економічних і соціальних чинників. На ЮУАЕС принцип ALARA було запроваджено 2001 року. З моменту затвердження «Програми ALARA» на підприємстві реалізуються організаційно-технічні заходи щодо зниження дозових навантажень на персонал. Хід їх виконання щокварталу контролюється на засіданнях ради ALARA.

На ЧАЕС досліджуватимуть радіоактивні відходи з РАЕС

Cклад радіоактивних відходів (РАВ) Рівненської АЕС буде досліджуватись на Чорнобильській АЕС.

Ці дослідження стануть першим етапом в процесі звільнення сховищ РАЕС від накопичених контейнерів із соле-бітумною сумішшю, так званим компаундом. Енергетичною стратегією України на період до 2030 року відзначається, що безпечне поводження з РАВ є одним із найважливіших факторів сталого розвитку ядерної енергетики держави.

Поводження з експлуатаційними РАВ на РАЕС включає збір, первинну обробку до стану, прийнятного для транспортування, та тимчасового зберігання РАВ у проектних сховищах. Радіонуклідне дослідження зразків РАВ з Рівненської АЕС проводитимуть фахівці вимірювальної водно-радіохімічної лабораторії державного спеціалізованого підприємства «ЧАЕС».

Спочатку розроблятимуться методики відбору проб та проводитиметься характеризація відходів. В цілому ж, планується провести відбір 35 проб соле-бітумного компаунду на Рівненській АЕС та дослідити в них вміст радіонуклідів, що важко вимірюються. Це необхідний етап, що передує кінцевому захороненню радіоактивних відходів. У перспективі планується також вилучення та перевезення контейнерів з соле-бітумним компаундом на ДСП «ЧАЕС» та розміщення відходів в залізобетонних контейнерах на Промисловому комплексі з переробки твердих РАВ ДСП «Чорнобильської АЕС». Після цього відходи будуть спрямовані на захоронення до сховища твердих РАВ ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».

RSS-стрічка