Авторизація

Новини

Проаналізовано стратегію перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему

Під час засідання Президії НАН України фахівці обговорили стратегічні напрями діяльності з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему після введення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента, а також презентували результати аналізу «Стратегії перетворення об’єкта «Укриття», що був проведений фахівцями ДСП «Чорнобильська АЕС».

«Результати аналізу свідчать про те, що Стратегія залишається досить гнучкою та дозволяє розглядати різні шляхи перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Проте нею не визначено чітких параметрів цього процесу», - зазначає начальник відділу з питань ЧАЕС та поводження з відпрацьованим ядерним паливом управління з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та поводження з радіоактивними відходами ДАЗВ Марія Вербило.

Під час перегляду Стратегії науковці пропонують звернути особливу увагу на визначення критеріїв перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему відповідно до основних принципів та стандартів безпеки, визначених МАГАТЕ, Євроатомом тощо. Також слід детально опрацювати питання приведення паливовмісних матеріалів, що містяться всередині об’єкта «Укриття», у контрольований стан та подальше поводження з ними.

На ЧАЕС триває місія Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції

Протягом тижня, з 14 по 18 травня, на Чорнобильській АЕС працювала місія технічної підтримки Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції (далі: ВАО АЕС) із розгляду методології та практики визначення нуклідних векторів.

Актуальність теми, обговорюваної на місії, обумовлена наявністю у складі радіоактивних матеріалів Чорнобильської АЕС важко вимірюваних радіонуклідів.

ЧАЕС планує визначати їх активність за допомогою поєднання вимірювання активності ключових радіонуклідів прямим методом і розрахунку активності важковимірюваних радіонуклідів з використанням попередньо визначеного масштабуючого коефіцієнта, тобто методом нуклідного вектора.

Ця тема важлива для ЧАЕС у двох аспектах. Перший аспект пов’язаний із введенням в експлуатацію Промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами (далі: ПКПТРВ).

Проблему було виявлено у 2015 році під час проведення II етапу введення в експлуатацію ПКПТРВ, за результатами якого було визначено, що активність низки нуклідів, зокрема, U, Pu, Am, невірно визначається наявною системою радіаційно-технологічного контролю, і, у підсумку, не дозволяє скласти відповідний паспорт на упаковку радіоактивних відходів (далі: РАВ).

Другий аспект проблеми пов’язаний із роботами за проектом зі створення установки для звільнення матеріалів від регулюючого контролю, який реалізується за підтримки Європейської Комісії. Для отримання достовірних результатів щодо важко вимірюваних радіонуклідів також необхідне використання методу нуклідного вектора.

Таким чином, проблема відсутності чинних методик визначення нуклідних векторів для характеризації радіоактивних матеріалів ЧАЕС породжує проблеми щодо двох потоків радіоактивних матеріалів ЧАЕС: по-перше, створює проблему характеризації РАВ на заводі з переробки твердих РАВ, по-друге — характеризації радіоактивних матеріалів на установці звільнення від регулюючого контролю. Експерти з АЕС Ігналіна (Литва), АЕС Козлодуй (Болгарія), АЕС Моховце (Словаччина), запрошені ВАО АЕС, представили свій досвід вирішення аналогічних проблем та технології, що використовуються на їх майданчиках.

До роботи місії долучились також представники АЕС України, НАЕК «Енергоатом», ДНТЦ ЯРБ, ДНДУ «Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології», а також Інституту проблем безпеки АЕС. За результатами місії будуть розроблені рекомендації, які будуть використані при виконанні відповідних робіт на ЧАЕС.

Україна та МАГАТЕ співпрацюють за проектом підтримки у знятті ЧАЕС з експлуатації та поводженні з РАВ

Фахівці Державного агентства України з управління зоною відчуження у Відні на стартовій нараді за проектом МАГАТЕ УКР9038 узгодили робочий план та механізм реалізації Національного проекту щодо подальшої підтримки зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації, поводження з радіоактивними відходами (РАВ) та відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП).

Проект розрахований на 2 роки, впродовж яких експерти МАГАТЕ надаватимуть свої оцінки та рекомендації задля виконання Україною зазначених заходів за міжнародними стандартами.

«Україна високо цінує експертну підтримку й рекомендації МАГАТЕ у роботі з удосконалення законодавчої бази та формування національної політики у частині поводження з РАВ та ВЯП. Також, ми активно працюємо в напрямку створення глибокого геологічного захоронення і для нас дуже важливо перейняти та врахувати у своїй роботі кращий міжнародний досвід», – підкреслює заступник Голови ДАЗВ Володимир Фещенко.

Одним із напрямків проекту є підтримка зняття ЧАЕС з експлуатації на етапі остаточного закриття і консервації та подальшого поводження з радіоактивними матеріалами.

Зокрема, тут йдеться про майбутню експлуатацію Сховища відпрацьованого ядерного палива № 2 (СВЯП-2) та необхідність відпрацювання з експертами МАГАТЕ нестандартних ситуацій, що можуть виникнути під час перевезення та довготривалого зберігання ВЯП.

Підтримка МАГАТЕ дозволить уникнути помилок і застосувати оптимальні технічні рішення.

До 32-ї річниці аварії на ЧАЕС науковці зібрались на конференції в місті Славутич

25–27 квітня 2018 р. у м. Славутичі відбулась 3-тя Міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO-18.

Українські та міжнародні науковці, експерти та урядовці зібрались на обговорення нагальних проблем, що наразі потребують вирішення на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС та в чорнобильській зоні відчуження.

Учасниками конференції стали понад 200 фахівців з Білорусі, Німеччини, Польщі, США, України, Франції, Чехії, Японії, що представили 90 доповідей.

За результатами роботи конференції було підготовлено рішення, в якому запропоновано керівництву Чорнобильської АЕС та Державного агентства з управління зоною відчуження активізувати діяльність у таких напрямках як розробка програми наукового супроводу виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, проведення роботи з уточнення положень існуючої Стратегії перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та інше.

Буде видано збірник матеріалів (тез та статей) доповідачів конференції INUDECO-2018.

Президент України відзначив прогрес у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи

У день 32-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС, Президент України Петро Порошенко та Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак у супроводі Голови ДАЗВ Віталія Петрука вшанували пам’ять ліквідаторів аварії, відвідали важливі об’єкти промислового майданчика ЧАЕС, а також взяли участь у нараді з питань відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та удосконалення державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами.

Зокрема, Голова держави відвідав Сховище відпрацьованого ядерного палива №2, де ознайомився з процесом підготовки об’єкта до проведення «гарячих» випробувань з ядерним паливом з реакторів № 1, 2, 3 ЧАЕС.

До цього сховища зі старого має бути перевезено ВЯП Чорнобильської АЕС для безпечного зберігання впродовж 100 років. Після відвідування СВЯП-2, Петро Порошенко разом з Міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком, Головою ДАЗВ Віталієм Петруком та колективом підприємств зони відчуження вшанував пам’ять ліквідаторів аварії та урочисто поклав квіти до Меморіалу пам'яті учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС.

Він також нагородив Орденом «За мужність» ІІІ ступеня трьох учасників подолання наслідків аварії на ЧАЕС, які в перші дні після вибуху спорожнили басейн-барботер і убезпечили станцію від можливості вторинного вибуху: Олексія Ананенка, Валерія Беспалова та Бориса Баранова (посмертно).

«Це – лише одна історія, одна із тих десятків, сотень історій, героїчних вчинків, які здійснили ліквідатори для того, щоб врятувати людство. І щороку 26 квітня ми покладаємо квіти та вінки на знак пам’яті про героїв-ліквідаторів, які першими безстрашно кинулись у бій з невидимою і маловідомою людству загрозою», – наголосив Петро Порошенко.

RSS-стрічка