Надрукувати

10 лютого 2022 року відбулося чергове засідання Національної комісії з питань радіаційного захисту населення України. За ініціативи Голови Комісії, народного депутата України, академіка Олександра Копиленка учасники розглянули японський досвід мінімізації наслідків аварії на атомній станції у префектурі Фукусіма. Це є особливо актуальним для України, що має свій власний досвід подолання наслідків подібних катастроф.

До участі у засіданні було запрошено всесвітньо відомого вченого, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки за комплексне дослідження впливу Чорнобильської катастрофи на природне середовище, багаторічного експерта МАГАТЕ Марка Железняка. Учений опікується не лише чорнобильськими проблемами. Він також був керівником підгрупи математичного моделювання і прогнозування радіаційного забруднення Дніпровського басейну при Президії НАН України. Нині ж Марк Железняк є професором Інституту радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіма (Японія). Разом зі своїми колегами-професорами Інституту Кенджі Нанбою (Kenji Nanba) та Ясунарі Ігараші (Yasunari Igarashi) він презентував на засіданні доповідь, у якій зазначалося, що Україна та Японія стоять перед схожими за масштабами і рівнями забруднення територій викликами, що потребують реабілітації наших країн після найбільших в історії людства радіаційних аварій.

З вітальнім словом перед учасниками виступив Посол України в Японії, доктор фізико-математичних наук Сергій Корсунський, який розповів про японсько-українське міждержавне співробітництво за напрямком Фукусіма-Чорнобиль. У Японії розроблено Стратегію подолання наслідків аварії на атомній станції у префектурі Фукусіма до 2026, 2036, 2046, 2056 років, що послідовно реалізується. В Україні Концепція відродження зони ЧАЕС діяла з 2012 по 2017 роки, а підготовлений проект Стратегії на 2021-2030 роки не затверджено.

Відселені території навколо АЕС Фукусіма Дайічі залишилися в управлінні місцевих громад, що принципово відрізняється від ситуації в СРСР після аварії на ЧАЕС. Керуючі органи, евакуйовані в інші місця префектури Фукусіма, продовжували управління своїми територіями у взаємодії з органами управління Префектури і державними агентствами Японії, відповідальними за комплекс заходів з радіаційного контролю та реабілітації забруднених територій. На відміну від УРСР, у Японії не було створено спеціалізоване державне агентство для управління аварійно забрудненими територіями. Збережені органи місцевого управління в префектурі Фукусіма значною мірою сприяли прискоренню розробки системи науково обґрунтованих заходів зі зняття обмежень на проживання і господарську діяльність на значній частині територій, жителів яких було відселено в 2011 році.

Сьогодні навіть на територіях «Зони, в яку важко повернутися» японський уряд, за поданням представницьких органів місцевих громад, схвалює Спеціальні зони відбудови і відродження. Такі зони площею від 95 до 860 га існують на територіях шести муніципалітетів. Там проводиться дезактивація і підтримується мінімальна інфраструктура для повернення людей.

Досвід Фукусіми наочно демонструє необхідність створення комплексної «Стратегії розвитку та трансформації Чорнобильської зони відчуження до 2026, 2036, 2046, 2056 років».

На думку членів Комісії, розробка цієї Стратегії має здійснюватися зусиллями наукових установ ДАЗВ із залученням експертів НАНУ, ДІЯРУ, АМНУ, університетів і закордонних фахівців з подальшим науковим супроводженням НКРЗУ.

Після аварії на Чорнобильській АЕС світ вчився у нас, як долати наслідки таких катастроф. Нині ж ми досліджуємо досвід Фукусіми, звертаючи особливу увагу на те, що вже зроблено, і на те, що всім нам ще належить зробити.

Відеозапис онлайн-засідання НКРЗУ: