Авторизація

Новини

На РАЕС відбулась перевірка стану робіт з продовження терміну експлуатації енергоблоку №3

На майданчику Рівненської АЕС відбулась перевірка стану виконання Програми продовження терміну експлуатації (ПТЕ) енергоблоку №3, проектний термін якого спливає у грудні цього року.

Комісія на чолі з директором виконавчої дирекції з виробництва НАЕК «Енергоатом» Євгенієм Шумковим та за участі фахівців дирекції Компанії та діючих АЕС України здійснили інспектування за такими напрямками як: «Організація, планування, контроль. Організаційна структура. Фінансування», «Інжинірингові заходи», «Модернізація і підвищення безпеки» та «Організація роботи з регулюючим органом з ядерної та радіаційної безпеки».

У ході перевірки спеціалісти підрозділів РАЕС надали необхідні документи про заплановані обсяги реалізації заходів з ПТЕ енергоблоку №3, а також документи, що підтверджують їх виконання.

За результатами інспекції буде складений акт і наданий керівництву РАЕС та Компанії. Інспектори зазначили позитивну динаміку у ході реалізації усіх заходів ПТЕ енергоблоку №3 електростанції.

Радіаційний стан приміщень блоку №3 та майданчику ЧАЕС без змін

Згідно повідомлення Державної інспекції з ядерного регулювання України, радіаційний стан приміщень блоку №3 та майданчику ЧАЕС без змін. Нагадаємо, о 15:57 13.06.2017р. отримано інформацію від НЗС ЧАЕС стосовно задимлення приміщення №509 блоку №3 ЧАЕС. О 16:00 задимлення ліквідовано з допомогою працівників ДСНС.

Відбувся Міжнародний семінар з проблем ядерної та радіаційної безпеки зруйнованого 4-го блоку ЧАЕС

В середені травня в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України (ІПБ АЕС НАН України) пройшов Міжнародний семінар «Від зруйнованого 4-го блока ЧАЕС до нового безпечного конфайнмента».

Семінар проходив за фінансової та організаційної підтримки НАТО в рамках програми «Наука заради миру і безпеки».

У роботі семінару взяли участь понад півсотні вчених з Японії, США, Німеччини, Франції та України. На відкритті семінару з привітальним словом виступили директор ІПБ АЕС, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор Анатолій Носовський, керівник групи радників Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Сергій Парашин, а також керівник проектів НАТО в Україні Сюзанна Міхаеліс.

Учасники семінару обговорили питання, що стосуються поточного стану і проблем ядерної та радіаційної безпеки зруйнованого 4-го блока ЧАЕС, а також прогрес і потенційні проблеми введення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента (НБК). На семінарі були розглянуті спільні проекти Україна – НАТО, які виконуються нині, а також питання про необхідність використання чорнобильського досвіду для Японії у вирішенні проблем на пошкоджених атомних блоках АЕС «Фукусіма-1».

У ході семінару були обговорені питання моделювання та прогнозування наслідків важких ядерних аварій і забезпечення ядерної та радіаційної безпеки НБК, особливості моніторингу стану ядерних матеріалів у нинішній час і в процесі перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Разом на семінарі було заслухано та обговорено 28 наукових доповідей. Крім зазначеного зарубіжні учасники семінару відвідали м. Чорнобиль і ознайомилися з поточним станом робіт на будівництві НБК, відвідали майданчик ЧАЕС і м. Прип'ять, взяли участь в обговоренні питань ядерної та радіаційної безпеки зруйнованого 4-го блока ЧАЕС з фахівцями ІПБ АЕС.

За результатами обговорення доповідей прийняті рішення: вважати виконання спільних проектів Україна – НАТО успішним; продовжити науково-технічне співробітництво в проведенні дослідницької діяльності з питань безпеки ядерних об'єктів, що розташовані в зоні відчуження і Японії; активізувати спільну діяльність з японськими фахівцями в рамках меморандуму між CLADS (Японія) і ІПБ АЕС; проводити подібні семінари щороку, із залученням міжнародної наукової спільноти, для ефективнішого обміну досвідом.

Учасники конференції висловили глибоке переконання, що обмін передовим досвідом сприяє широкій міжнародній співпраці при вирішенні наукових, технічних, екологічних та інших практичних завдань для таких складних об'єктів, як зруйнований 4-й блок ЧАЕС і НБК, і поширенню отриманих знань для мінімізації наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1» в Японії.

У зоні відчуження розпочинаються наукові дослідження в рамках україно-японського проекту SATREPS

В Україні стартує п’ятирічний проект в рамках спільного українсько-японського науково-технічного проекту SATREPS, основною метою якого є посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення радіоактивно забруднених територій, забезпечення моніторингу та моделювання з метою здійснення нового районування зони відчуження.

З цього питання 29 травня в НАН України відбулася прес-конференція. «Шість років тому український і японський народ об’єднали масштабні ядерні катастрофи.

Нині перед урядами обох країн стоять одні завдання: мінімізація наслідків аварій на АЕС та перетворення територій зон відчуження на екологічно безпечні. Запуск цього проекту надзвичайно важливий для обох країн.

Об’єднання зусиль японських і українських фахівців дасть можливість пошуку нових рішень проблем управління територіями, що зазнали радіоактивного забруднення», – сказав Остап Семерак. Міністр подякував Уряду Японії за ініціативу і підтримку радіоактивної безпеки в світі.

Верховна Рада вдосконалює механізм фінансування системи поводження з радіоактивними відходами

23 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроект «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» щодо удосконалення механізму фінансування поводження з радіоактивними відходами», який дозволить відновити накопичувальний статус Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (далі – Фонд) для розбудови необхідної інфраструктури та підтримки безпеки існуючих об'єктів для поводження з радіоактивними відходами на сучасному рівні.

Фонд був створений ще в 2009 році, однак в грудні 2010 року до законодавства були внесені зміни, які призвели до втрати Фондом накопичувального характеру та витрачання коштів на цілі, на які він не був розрахований при створенні.

За словами Голови ДАЗВ Віталія Петрука, нині суттєво зростає радіаційний ризик від об'єктів поводження з радіоактивними відходами, які не забезпечуються фінансуванням. Зокрема, інфраструктура підприємств Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон» поступово стає непридатною для виконання основної функції – зберігання радіоактивних відходів, тому для нас дуже важливо, щоб Фонд відновив свою повноцінну роботу.

«Адже вся концепція поводження з радіоактивними відходами полягає у тому, щоб перевезти відходи з усіх міст до зони відчуження, де має бути створена відповідна інфраструктура, а для цих завдань необхідне фінансування. Наша система має працювати за кращими європейськими стандартами. Ми продовжуємо виконувати Указ Президента № 141/2016 «Про додаткові заходи щодо перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», – повідомив Віталій Петрук.

Передбачається, що за рахунок коштів Фонду буде побудоване сховище для зберігання високоактивних радіоактивних відходів, а також проводитимуться роботи щодо створення геологічного сховища для захоронення довгоіснуючих високоактивних відходів.

RSS-стрічка