Про Комісію

Відповідно до чинного Положення, НКРЗУ являє собою «постійно діючий вищий незалежний колегіальний науково-експертний дорадчо-консультативний орган з питань протирадіаційного захисту та радіаційної безпеки населення України».

НКРЗУ у своїй діяльності керується Конституцією України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Концепцією радіаційного захисту населення України у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, законами України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими нормативно-правовими актами та Положенням про НКРЗУ.

У своїй діяльності НКРЗУ використовує рекомендації та висновки міжнародних організацій, членом яких є Україна та/або з якими вона має угоди про співробітництво з питань оцінки впливу дії іонізуючого випромінювання на здоров'я людини та з питань протирадіаційного захисту населення.

Головною метою НКРЗУ є визначення загальних принципів та критеріїв протирадіаційного захисту життя і здоров'я людини від негативного впливу іонізуючих випромінювань.

НКРЗУ бере участь у розробленні та формуванні національної політики з питань державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, поводження з радіоактивними матеріалами (речовинами) та радіоактивними відходами, у розробленні та запровадженні в Україні основних концепцій, принципів, норм, правил, стандартів та заходів протирадіаційного захисту людини, рекомендацій щодо зменшення впливу на здоров'я населення України радіаційного фактора та економічних і соціальних наслідків дії іонізуючого випромінювання, а також у формуванні системи правових, соціально-економічних і організаційних заходів,спрямованих на забезпечення протирадіаційного захисту та охорони життя та здоров'я населення України.

Розробляє основні напрями і шляхи комплексного вирішення науково-технічних, економічних і соціальних проблем у сфері протирадіаційного захисту.

Погоджує науково обґрунтовані припустимі рівні (норми) радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища, вмісту радіоактивних речовин у продуктах харчування і сільськогосподарській продукції, повітрі, ґрунті, воді, а також заходи щодо обмеження впливу на людину природного, промислового, медичного та побутового опромінення. Визначає критерії встановлення зон радіоактивно забруднених територій та розроблення пропозицій щодо заходів протирадіаційного захисту населення, персоналу, навколишнього природного середовища в цих місцевостях.

Здійснює науково-експертний аналіз проектів законодавчих актів, інших нормативно-правових актів у сфері забезпечення протирадіаційного захисту населення та радіаційної безпеки, експертизу планів будівництва підприємств атомної енергетики, підприємств, що використовують джерела іонізуючого випромінювання та об'єктів поводження з радіоактивними відходами, програм використання відпрацьованих ядерного палива і джерел іонізуючого випромінювання та їх захоронення, бере участь в екологічній експертизі цих об'єктів.

Надає рекомендації щодо основних напрямів дій при радіаційних аваріях, нормативно-методичної документації з питань подолання наслідків радіаційних аварій, їх експертна оцінка.

Комісія бере участь у створенні систем управління базами даних з норм радіаційної безпеки, радіаційно-екологічної ситуації в Україні, рівнів опромінення, стану здоров'я населення та персоналу, який зайнятий у сфері використання ядерної енергії.

Постановою Верховної Ради України «Про чисельність та склад Національної комісії з радіаційного захисту населення України» від 23 грудня 2009 року №1791 - VІ затверджено новий склад в кількості 45 осіб, серед яких:

11 академіків і 6 членів-кореспондентів, зокрема:
6 академіків і 3 члена-кореспондента Національної академії наук України,
2 академік і 3 члена-кореспондента Національної академії медичних наук України,
2 академіка Національної академії аграрних наук України,
1 академік і 1 член-кореспондент Національної академії правових наук України,
1 академік Академії технологічних наук України;

38 докторів наук та 5 кандидатів наук, зокрема:
8 докторів біологічних наук,
2 доктора геолого-мінералогічних наук,
1 доктор наук та 1 кандидат економічних наук,
13 докторів наук та 1 кандидат медичних наук,
1 доктор наук та 1 кандидат сільськогосподарських наук,
6 докторів наук та 1 кандидат технічних наук,
4 докторів наук та 1 кандидат фізико-математичних наук,
1 доктор хімічних наук,
2 доктора юридичних наук.