Високий рівень ядерної захищеності України завжди відзначався країнами-партнерами. Після трагічних подій на ЧАЕС у 1986-му світовим ядерним співтовариством було вжито чимало невідкладних заходів для убезпечення нині діючих ядерних установок. Але хтось на росії вирішив, що Чорнобильську та Запорізьку АЕС треба захистити від українських експлуатаційників, які понад 30 років діляться своїм досвідом із колегами провідних країн світу.
Захопивши ЗАЕС, росія знівечила поняття культури безпеки, яке роками формували кращі з атомників. У той же час представники росії продовжують брати активну участь у діяльності ядерного співтовариства. Чого тільки вартий останній епізод з проведенням Міжнародної конференції МАГАТЕ, присвяченій викликам, з якими стикаються організації технічної підтримки регуляторів, у санкт-петербурзі на росії. Захід був запланований на весну минулого року, але кілька разів переносився і от вже днями була озвучена наступна ймовірна дата проведення. І як би дивно це не було, росія продовжує брати активну участь у його плануванні. Більше того, це відбувається за сприяння та підтримки деяких міжнародних організацій.
Який досвід росія планує передати країнам-учасникам, якщо успішно реалізує акти ядерного тероризму на території України? Про яку ядерну та фізичну захищеність може бути мова? Взяти участь у заході такого масштабу – це легітимізувати протизаконні дії росії та визнати її державою, що зберігає свою прихильність ядерній, радіаційній безпеці та принципам МАГАТЕ, попри окупацію та обстріли ядерних об’єктів України, катування та знущання над персоналом Запорізької АЕС, розграбування та знищення Центральної аналітичної лабораторії в м. Чорнобиль.
Але, щоб переконатися у зворотному, треба поїхати не на конференцію у санкт-петербург, а у Енергодар, Бородянку, Ізюм, Харків чи Бахмут.
У січні під час спільної із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем прес-конференції на запитання журналістів, чому росія досі є членом МАГАТЕ, Генеральний директор агентства Рафаель Гроссі відповів, що це питання не стосується можливостей та влади гендиректора МАГАТЕ, де політичні рішення ухвалюються під час обговорення, оцінки та схвалення всіма країнами-членами організації, до яких належить і росія.
Відповідно до Статуту Агентства, це дійсно так, однак, в той же час організація всіляко заохочує участь рф у своїй діяльності.
Єдина ініціатива, яка могла б бути реалізованою за сприяння МАГАТЕ, це створення зони безпеки навколо ЗАЕС та виведення військ рф з майданчика атомної станції й міста Енергодар. Однак волі у міжнародної організації не вистачило й на це. Позиціонуючи себе як міжнародна впливова організація, Агентству варто було б докласти більше зусиль для пошуку нових механізмів підтримки режимів безпеки і нерозповсюдження, оскільки наслідками агресивних дій ядерної держави може бути неконтрольованість поширення ядерних технологій і руйнація вже створених механізмів стримування.
Більше того, процес руйнації міжнародної системи стримування вже запущено разом із відмовою росії від участі у Договорі про стратегічні наступальні озброєння. Сьогодні про це відкрито говорять лідери країн-власників ядерного озброєння.
Не про фінансові ризики варто було б думати МАГАТЕ, а про скорий фінал, який за відсутності дієвих механізмів стримування, може бути трагічним для усього людства.