У круглому столі «Ключові напрямки розвитку атомно-промислового комплексу», що відбувся за ініціативи Української енергетичної асоціації (УЕА) зібралися представники Держатомрегулювання, Національного інституту стратегічних досліджень, Центру Разумкова, трейдери електричної енергії, експерти та аналітики. Від Енергоатома у ньому взяли участь т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін та виконавчий директор з юридичних питань ДП «НАЕК «Енергоатом» Людмила Володіна.

Напрацьовані у ході дискусії пропозиції викладені у листі на ім’я прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля «Щодо потенціалу ядерної галузі у забезпеченні сталого розвитку національної економіки», підписаному президентом УЕА Юлією Підкоморною.

Базуючись на тому, що ядерна енергетика - це найвагоміша складова економічної, енергетичної й екологічної безпеки нашої держави, фахівці та експерти вважають за необхідне вже сьогодні братися за розробку стратегічних документів щодо розвитку атомної галузі, йдеться у листі УЕА. «Державна політика має сприяти компаніям атомної енергетики в реалізації нових інвестиційних проєктів та пошукові відповідних шляхів їх фінансування», - вважають учасники круглого столу.

На думку учасників круглого столу, нині країна гостро потребує створення комплексної програми розвитку економіки, частиною якої мусить стати Стратегія розвитку атомної генерації. Розробку такої Стратегії передбачено Указом Президента України від 22 вересня 2020 року № 406/2020 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики». Невід’ємними складовими цього документа мають стати рішення, щодо яких серед фахівців та експертів галузі існує повний консенсус.

По-перше, галузі терміново потрібні розробка і втілення конкретного плану дій щодо відновлення ліквідності ринку електроенергії та дієздатності її гравців. Адже вади діючої моделі ринку електроенергії стають на заваді її розвитку.

По-друге, потрібні системні зусилля в напрямку зменшення імпортозалежності країни та збільшення локалізації виробництва, а відтак - збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів. Це – досяжні цілі за умови розвитку атомної генерації та втілення проєктів будівництва нових енергоблоків, які є запорукою створення десятків тисяч робочих місць та забезпечення замовленнями вітчизняних підприємств майже у половині регіонів нашої країни.

По-третє, для створення конкурентного середовища на ринку електроенергії, де НАЕК «Енергоатом» виступає одним з основних гравців, слід якнайшвидше відійти від механізму товарного ПСО та перейти до механізму фінансового ПСО. Нинішня модель потребує вдосконалення, а тому її слід переглянути у відповідності до пропозицій Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

По-четверте, корпоратизацію ДП «НАЕК «Енергоатом» має бути розпочато й завершено за рекомендаціями міжнародних партнерів та експертних організацій, з урахуванням досвіду європейських енергетичних компаній. Це – важливий крок для підвищення прозорості управління Енергоатомом, зростання прибутку компанії й збереження робочих місць.

«Безальтернативність ядерної галузі не викликає жодних сумнівів, - сказано в листі УЕА. - НАЕК «Енергоатом» є одним з найбільших та ключових гравців на ринку електроенергії. Тому все, що відбувається з оператором українських АЕС, має безпосередній вплив на ринок. Експерти Української енергетичної асоціації впевнені, що у разі неврегулювання проблеми втрати фінансової ліквідності ринку електроенергії матимуть місце економічні та політичні наслідки».

Українська енергетична асоціація просить Уряд врахувати рекомендації, сформовані за результатами круглого столу, та готова взяти участь у обговоренні й розробці необхідних документів щодо розвитку атомно-промислового комплексу України.