Наприкінці минулого року у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки стартував спільний проєкт Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) та Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) «COMMUNICATION-КОМУНІКАЦІЯ».
Проєкт реалізується ДНТЦ ЯРБ у рамках українсько-норвезького співробітництва у сфері регулювання радіаційної та ядерної безпеки в Україні за фінансової підтримки DSA. Спрямований він на посилення та розвиток комунікаційних навичок експертів Держатомрегулювання/ДНТЦ ЯРБ та фахівців ЗМІ до процесу ведення кризової комунікації та запобігання ризикам, які можуть виникати у процесі виконання професійних обов’язків, пов’язаних з ядерними та радіаційними загрозами.
У рамках проєкту передбачено розробку трьох курсів лекцій та проведення спеціалізованого навчання з метою підвищення обізнаності, комунікаційних навиків та загальної професійної підготовки представників Держатомрегулювання у питаннях комунікації зі ЗМІ. Також заплановано проведення вебінару для журналістів українських медіа щодо особливостей підготовки повідомлень у випадку ядерної чи радіаційної загрози, підвищення рівня базових знань з ядерної та радіаційної безпеки, радіологічних ризиків під час війни та бойових дій.
«Кризова комунікація завжди була частиною медіапростору, але наймасштабніше почала проявлятися ще за кілька років до повномасштабної війни, а саме навесні 2020 року, коли світ охопила пандемія коронавірусу. Наступним гострим етапом впровадження кризової комунікації у інформаційний простір України стала повномасштабна війна. Звісно як державні органи, так і медіа не були повністю готовими до викликів, які вона принесла. Перед усією атомною спільнотою загалом та, у першу чергу, перед Україною постав справжній виклик – як комунікувати про окупацію ядерних об’єктів, яким чином і які меседжі формувати для населення, що мешкає поблизу АЕС чи у зоні окупації, та для усіх громадян в цілому? Як подавати інформацію для ЗМІ, щоби вони слугували інструментом поширення фактів та офіційної достовірної інформації? Тому що окупація АЕС військовими формуваннями ворожої країни – це абсолютно нетривіальна подія, комунікація про яку також не може бути стандартною. Тож розбудова державної спроможності щодо стратегічної комунікації з питань ядерної та радіаційної безпеки є важливим кроком задля посилення позицій ядерного регулятора у вітчизняному інформаційному просторі», - розповідає менеджерка проєкту прессекретарка ДНТЦ ЯРБ Тетяна Вербицька.
За її словами, правильно побудована комунікація може запобігти виникненню кризи та убезпечити населення від тих чи інших дій, які можуть завдати шкоду їхньому здоров’ю чи створити загрозу життю. Через відсутність реакції від офіційних джерел чи несвоєчасність фахової інформації, поданої у певній формі, криза може дуже швидко розростатися та перейти у паніку. Або ж інформаційний простір наповнюватися повідомленнями ворожої сторони. Слід пам’ятати, що аудиторія потребує швидкої та актуальної інформації про кризу та її наслідки, які можуть торкатися багатьох людей.
Результатом проєкту, який триватиме дев’ять місяців, має стати розширення співпраці фахівців Держатомрегулювання/ДНТЦ ЯРБ та представників ЗМІ з метою підвищення обізнаності населення у питаннях ядерної та радіаційної безпеки, а також підвищення рівня базових знань журналістів з ядерної та радіаційної безпеки, радіологічних ризиків під час війни та бойових дій.
«Підтримка критичного мислення фахівців та громадян, зміцнення медійної грамотності, розвитку механізму перевірки інформації для забезпечення правдивого та об'єктивного сприйняття подій в ядерній сфері, та запобігання поширенню шкідливих маніпуляцій – це і є завданням проєкту «КОМУНІКАЦІЯ». Загалом, реалізація проєкту сприятиме розбудові системи стратегічних комунікацій в Україні. Сподіваємося на це», - підкреслила Тетяна Вербицька.