24 лютого 2022 року біля 05 ранку черговий Державного агентства України з управляння зоною відчуження повідомив про термінову евакуацію персоналу підприємств, які працюють в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у зв’язку з військовим нападом Російської Федерації на Україну.
Весь персонал Інституту проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБ АЕС) НАН України, що працював в м. Чорнобиль, було евакуйовано близько 07 ранку 24 лютого, залишилося тільки два співробітника, які постійно мешкають в м. Чорнобиль та відмовились від евакуації, для перевірки та забезпечення інформування у разі мародерства чи руйнування будівель.
У той же день було видано наказ про роботу ІПБ АЕС на період воєнного стану в Україні, в якому визначено оперативний персонал, що здійснює функціонування об'єктів інфраструктури та цілодобове чергування на охоронних постах інституту в м. Київ. Ті двоє працівників інституту проводили обстеження будівель в м. Чорнобиль і щодня доповідали адміністрації. Станом на 05 березня весь майновий комплекс в м. Чорнобиль був не ушкодженим, але починаючи з цієї дати зник зв'язок з працівниками.
Далі події розвивалися наступним чином. 24 лютого 2022 року близько 17 години всі об’єкти ДСП ЧАЕС, що знаходяться у зоні відчуження: сховища відпрацьованого ядерного палива – СВЯП-1, СВЯП-2; Новий безпечний конфайнмент об’єкта «Укриття»; блоки №№ 1, 2, 3 ЧАЕС на етапі зняття з експлуатації, були взяті під контроль російських загарбників. Військовослужбовці української військової частини, які охороняли ДСП ЧАЕС, були роззброєні.
Як представник влади України на цьому об’єкті начальник зміни ЧАЕС Валентин Гейко зміг забезпечити такий режим роботи, за якого військовий підрозділ, що захопив станцію, не буде втручатися у роботу наших спеціалістів. Персонал станції знаходяться на робочих місцях та виконує посадові обов’язки. Виконати заміну персоналу в умовах бойових дій неможливо. Окрім оперативного персоналу станції в заручниках опинились військовослужбовці Національної гвардії України, співробітники пожежної частини Державної служби надзвичайних ситуацій та медичний персонал пункту охорони здоров’я на ЧАЕС Славутицької міської лікарні.
Ведення бойових дій і збройне захоплення Чорнобильської АЕС, утримання в заручниках обслуговуючого персоналу - це цинічне зневажання всіх міжнародних норм ядерної безпеки на АЕС, що пережила найстрашнішу ядерну катастрофу. Але цього російським загарбникам виявилося недостатньо, і вони знеструмили Чорнобильську АЕС і таким чином привели її в стан підвищеної загрози аварії. 09 березня відбулось аварійне знеструмлення всіх об’єктів на майданчику ДСП «Чорнобильська АЕС». Після знеструмлення, на майданчику ввімкнені аварійні дизель-генератори для забезпечення живлення систем, важливих для безпеки об’єктів, включаючи СВЯП-1, СВЯП-2, а також Нового безпечного конфайменту об’єкта «Укриття». Запас дизельного палива для роботи дизель-генераторів розрахований на 48 годин з моменту втрати зовнішнього електропостачання.
У разі повного знеструмлення у персоналу ядерних об’єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» зникає можливість контролювати параметри безпеки підприємств, радіаційного стану в приміщеннях сховищ відпрацьованого ядерного палива, рівня води у басейні витримки та її температури, підживлення басейну витримки водою та її очищення, а також пожежної сигналізації. Також, при втраті працездатності системи вентиляції та неможливості реалізації компенсуючих заходів можуть утворюватися вибухонебезпечні концентрації водню внаслідок реакції радіолізу.
Для об’єкту «Укриття» знеструмлення означає втрату контролю за параметрами, що характеризують стан ядерної та радіаційної безпеки, а також стан нестабільних конструкцій, припинення роботи важливих для безпеки систем вентиляції та інтегрованої системи управління, неможливості застосування систем, важливих для безпеки, що за нормальної експлуатації знаходяться в режимі чергування, зокрема система введення нейтронного поглинача.
Отже, довготривале знеструмлення ядерних об’єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» разом із обмеженими можливостями оперативного персоналу, що наразі є фізично та психологічно виснаженим через відсутність ротації та постійною присутністю людей зі зброєю, могло призвести до втрати можливості управління параметрами безпеки об’єктів, а також неможливості ефективно реагувати на внутрішні та зовнішні аварійні події у разі їх виникнення, що в свою чергу може призвести до важких радіаційних наслідків.
На щастя, майданчик Чорнобильської АЕС вдалось забезпечити додатковим запасом дизельного палива для дизельних електростанцій, що забезпечують аварійне електроживлення ядерних об’єктів. А вже 14 березня завдяки зусиллям аварійних бригад «Укренерго» було відновлено енергоживлення усіх ядерних установок, що знаходяться на майданчику ДСП «Чорнобильська АЕС», і дизель-генератори, що забезпечували аварійне енергоживлення цих установок, було відключено.
Але ж починаючи з 24 лютого персонал ЧАЕС опинився в заручниках і змушений виконувати свою роботу на майданчику під пильним наглядом ворога. Оперативний персонал беззмінно працює в умовах окупації, забезпечуючи ядерну та радіаційну безпеку всіх елементів та систем станції ядерних об’єктів. Працівники ЧАЕС, що опинилися в заручниках, відчувають колосальну напругу і втому. Боляче спостерігати, як найвідоміша у світі атомна станція, яка пережила катастрофу всесвітнього масштабу 35 років тому, на їхніх очах перетворилась на військову базу ворога України.
Психологічний стан працівників, що опинилися в заручниках, погіршується з кожним днем, з кожною годиною перебування під постійним наглядом окупантів, без засобів мобільного зв'язку, котрі було конфісковано російськими військовими в перші дні окупації. Находитись в умовах тотального контролю зі сторони окупанта і наявної інформації про плани російських військових влаштувати теракт на ЧАЕС, дуже складно. В умовах «беззмінного режиму» працівники ЧАЕС демонструють високий рівень згуртованості та відповідального ставлення до виконання посадових обов’язків. Не маючи зброї й інших засобів протидії ворогові, працівники станції щоранку голосно вмикають Державний Гімн України на майданчику Чорнобильській АЕС.
Військовими силами Російської Федерації 04 березня здійснено обстріл майданчика Запорізької АЕС, внаслідок чого виникла пожежа на території станції. Силами підрозділів ДСНС України пожежу на майданчику було ліквідовано. Але в ході бойових дій майданчик Запорізької АЕС був захоплений військовими силами Російської Федерації. Персонал станції продовжує працювати на енергоблоках, оперативний персонал контролює стан енергоблоків та забезпечує їх експлуатацію згідно з вимогами технологічних регламентів безпечної експлуатації. На жаль, є загиблі та поранені серед українських захисників станції.
Окрім шести енергоблоків на майданчику Запорізької АЕС знаходиться сховище відпрацьованого ядерного палива, пошкодження якого внаслідок обстрілів може призвести до радіоактивного викиду.
Російські загарбники зруйнували фізичний периметр Запорізької АЕС, адміністративну будівлю, та направленим обстрілом атомних енергоблоків найбільшої в Європі АЕС спричинили пожежу. В результаті воєнного нападу знищена інфраструктура навчально-тренувального центру із трьома найсучаснішими повномасштабними тренажерами для підготовки ліцензованих операторів АЕС. Також знищено єдиний та унікальний за своїми характеристиками повномасштабний тренажер підготовки ремонтного персоналу для реакторів ВВЕР. Це був комплекс з справжнім основним енергетичним обладнанням реакторного відділення, на якому підвищували кваліфікацію українські фахівці. Внаслідок бойових дій пошкоджено дві високовольтні лінії 750 кВ. З урахуванням цього потужність двох працюючих енергоблоків було знижено.
Внаслідок військового вторгнення, незалежний регулюючий нагляд за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на майданчику ЗАЕС наразі не здійснюється, але ротація оперативного та денного персоналу відбувається без перешкод.
На територію станції увійшли з пів сотні одиниць ворожої техніки та біля 500 російських озброєних військових. 14 березня російські окупаційні війська у безпосередній близькості до енергоблоків ЗАЕС здійснили підрив боєприпасів, які не розірвалися під час обстрілу майданчика. Застосування зброї на об’єктах ядерної енергетики, у тому числі і знешкодження шляхом підриву боєприпасів, створює загрозу безпеці ядерних установок та являється передумовами ядерної аварії.
Всі 6 енергоблоків Запорізької АЕС обслуговуються українським персоналом, зміни мають можливість ротації. Формально окупанти не втручаються в роботу АЕС, проте всі технічні рішення персонал вимушений погоджувати з командиром загарбників. Працівники станції перебувають під сильним психологічним тиском з боку окупантів, весь персонал по прибутті на станцію ретельно перевіряється озброєними терористами.
Згодом на майданчик ЗАЕС російські окупанти привезли групу представників державної корпорації з атомної енергії РФ «Росатом». Запорізькі атомники зразу їх всіх ідентифікували – це співробітники Балаковській, Ростовській та Білібінській АЕС, мета та плани щодо їхнього там перебування невідомі. Зазначені особи не втручаються в процес експлуатації ядерних установок, але поширюють інформацію, що ЗАЕС перейшла у власність корпорації «Росатом». Перебування зазначених осіб на території ЗАЕС є незаконним та жодним чином не пов’язано із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки.
Таким чином російські загарбники створили загрозу ядерної катастрофи на найбільший АЕС Європи, шантажують увесь цивілізований світ, порушуючи встановлені та визнані людством фундаментальні принципи ядерної безпеки мирного використання ядерної енергії.
06 березня 2022 року під обстріли попала дослідницька ядерна установка «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів», яка розташована на майданчику Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Реалізація проєкту здійснювалась за підтримки Аргонської національної лабораторії США. Ядерна дослідницька установка призначена для проведення наукових і прикладних досліджень в області ядерної фізики, радіаційного матеріалознавства, біології, хімії та для виробництва медичних радіоізотопів. До початку російської агресії ядерна установка «Джерело нейтронів» знаходилась на етапі фізичного пуску, в рамках якого активна зона була завантажена свіжим ядерним паливом. З 24 лютого ядерна установка була переведена в глибокий підкритичний стан. У результаті бомбардування була зруйнована електрична підстанція, пошкоджені системи охолодження лінійного прискорювача електронів, основна будівля ядерної установки і теплотраса. Згодом, бойові дії, які тривають в районі розміщення ядерної установки, призвели до ушкоджень ліній електропостачання, що змусило повністю припинити її електроживлення. Персонал продовжує впровадження заходів із усунення наслідків останніх бойових дій та підтримання у працездатному стані обладнання ядерної установки. Водночас, відновлювальні роботи ускладнені через ведення бойових дій та небезпеку нових бомбардувань.
Усі ці приклади показують, що Російська Федерація ігнорує міжнародне право та використовує ядерний тероризм, втручаючись в управління безпекою АЕС України, свідомо руйнуючи фізичні бар'єри ядерних об'єктів України. Росіяни роблять це свідомо, знаючи, що Україна ніколи не діятиме всупереч ядерній та радіаційній безпеці мирного використання атомної енергії. Культура безпеки в Україні і відповідальність українських фахівців, не дозволяють їм використовувати силову відповідь в межах ядерних майданчиків, оскільки ми розуміємо всю небезпечність таких дій та їх наслідки.
Дії російських окупантів класифікуються як злочини за ст. 2 Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму та ст. 7 Конвенції про захист ядерних матеріалів. Порушення цих конвенцій мало б спричинити жорсткі санкції з боку світової спільноти до РФ, як терористичної держави.
Розуміючи всю відповідальність та наслідки безрозсудного нападу на ядерні об'єкти України, всі нормальні люди розуміють, що немає іншого шляху зупинити російських терористів, як закликати світову ядерну спільноту та міжнародні організації МАГАТЕ, ВАО АЕС та ін. припинити співпрацю з РФ у ядерній сфері. Будь-які інвестиції в енергетичні ядерні об'єкти та співпраця в ядерній сфері з РФ – є величезна загроза фундаментальним принципам безпечного використання ядерної енергії. Треба негайно закрити небо навколо АЕС та інших ядерних об’єктів України, інакше ядерний тероризм та його наслідки стануть проблемою для всього людства.
Вже 24 лютого Українське ядерне товариство звернулось до Міжнародного агентства за атомної енергії (МАГАТЕ) Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій (ВАО АЕС), ядерних товариств та асоціацій ЄС та США стосовно існуючої потенційної загрози об’єктам атомної енергетики України у зв’язку з вторгненням збройних сил Російської Федерації на територію України і початком військових дій.
Українська атомна галузь є однією з найбільших та найпотужніших у світі: 15 діючих атомних енергоблоків сумарною потужністю 13.8 ГВт, сховища відпрацьованого ядерного палива та об’єкти поводження з радіоактивними відходами. Атомні електричні станції і будь-які інші ядерні установки не розраховані на експлуатацію в умовах бойових дій. Їхнє бомбардування або обстріли можуть призвести до тяжких радіаційних наслідків із забрудненням прилеглих територій. Будь – які військові дії, диверсійні операції або терористичні акти, спрямовані на ці об’єкти можуть призвести до катастрофічних наслідків не тільки для України, а і для сусідніх країн Європейських країн. У зверненні українські атомники закликали міжнародні організації докласти всіх можливих зусиль для гарантування безпеки України та її мирної атомної енергетики та промисловості.
Після захоплення ЧАЕС Україна звернулася до МАГАТЕ з проханням звернутися до НАТО з вимогою закрити доступ до повітряного простору над її ядерними об’єктами та активізувати дії задля недопущення актів ядерного тероризму, яким і є факт захоплення військами Російської Федерації Чорнобильської АЕС та зони відчуження. Відповідно до тексту звернення, представники України також наполягають на діях з боку МАГАТЕ задля негайного припинення вогню та недопущення наближення окупаційних військ на відстань ближче ніж 30 км від АЕС. Автори звернення підкреслили, що персонал ЧАЕС, який утримується російськими військовими без ротації, зазнає психологічного тиску та морально виснажений і як наслідок має обмежені можливості для спілкування, пересування й здійснення у повному обсязі регламентних і ремонтних робіт, що призводить до порушення радіаційного режиму та становить небезпеку для їхнього життя і здоров'я. Водночас акцентовано увагу, що Російська Федерація повністю ігнорує принципи миру, безпеки та єднання, задля яких створювалося МАГАТЕ у структурі ООН, і через це пропонують виключити доступ Росії до інтелектуальних та технічних ресурсів агентства з одночасним посиленням контролю за використанням ядерного матеріалу в цій країні. Крім того, у зверненні Україна наполягає на розірванні всіх відносини з усіма відповідальними за атомну енергетику громадянами РФ, які працевлаштовані в усіх структурах ООН.
Польща теж приєдналася до України і вимагає виключити представників РФ з усіх робочих органів МАГАТЕ, і тим більше його керівництва. Дійшло вже до того, що виконавчий директор Greenpeace International звернувся до генерального директора МАГАТЕ із заявою щодо неприпустимості підтримання зав’язків з «Росатом» та негайного відсторонення від посад заступника генерального директора МАГАТЕ та керівника департаменту ядерної енергії агентства, який є громадянином країни-агресора.
А що ж МАГАТЕ? А МАГАТЕ, як і багато інших міжнародних організацій на події в Україні практично ніяк не відреагували. У своїх заявах Генеральний директор МАГАТЕ звертався із занепокоєнням до двох сторін і пропонував організувати зустріч регуляторів двох країн, коли очевидно, що українському регулятору нема чого обговорювати з російським, називав військову агресію Росії проти України не війною, а «конфліктом». Щоправда, згодом перестав говорити, що ЧАЕС захопив незрозуміло хто, і почав згадувати, що Зона відчуження захоплена російськими військами, при цьому виключно посилаючись на інформацію українського ядерного регулятора.
Згодою Радою керуючих МАГАТЕ було прийнято резолюцію під назвою «Наслідки безпеки, захисту та гарантій ситуації в Україні». У цій резолюції Рада керуючих МАГАТЕ засуджує дії російської федерації в Україні, зокрема насильницьке захоплення об'єктів використання атомної енергії та знов висловила серйозне занепокоєння тим, що агресія Російської Федерації перешкоджає діяльності Агентства для повної та безпечної діяльності з перевірки гарантій на українських ядерних об'єктах відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Угоди про гарантії України та Статуту.
Але головне – Рада керуючих на кінець-то закликала російську федерацію «негайно припинити всі дії проти Чорнобильської АЕС та будь-яких інших ядерних об'єктів в Україні, дати можливість українській владі зберегти або швидко відновити повний контроль над усіма ядерними об'єктами на території України в рамках міжнародно визнаних кордонів та забезпечити їх безпечне та надійне функціонування».
МАГАТЕ, на жаль, обмежується лише стурбованими зверненнями до світової спільноти і не вказує на провину єдиного винуватця цих подій – РФ, як терористичну державу. Таким чином, ядерне співтовариство України і вся міжнародна спільнота, що відноситься до ядерної галузі зрозуміли, що МАГАТЕ не захищатиме їх інтереси, якщо ці інтереси не співпадають й суперечитимуть інтересам РФ, яка є основним фінансовим донором МАГАТЕ.
Окремі співробітники Московського Центру Всесвітньої Асоціації Організацій, які експлуатують атомні електростанції (ВАО АЕС) Андрій Лук’яненко та Анатолій Васильчук звернулися до усіх своїх колег, партнерів та друзях із закликом розповідати світу правду про реальну загрозу атомним електростанціям України через військову агресію Російської Федерації.
Всесвітня асоціація організацій, що експлуатують атомні електростанції (World Association of Nuclear Operators, WANO) була створена в 1989 році саме після аварії на Чорнобильській АЕС для об'єднання зусиль операторів АЕС заради підвищення безпеки та надійності діючих атомних станцій в усьому світі. І саме Чорнобильська АЕС за активної позиції її головного інженера Миколи Сорокіна першою з АЕС увійшла до складу ВАО АЕС. Члени Асоціації співпрацюють в рамках програм регіональних центрів, розташованих в Москві (Московський центр), Парижі (Паризький центр), Атланті (Атлантський центр) і Токіо (Токійський центр). Координаційний центр знаходиться в Лондоні. Московський центр об'єднують АЕС і експлуатуючі організації Вірменії, Білорусі, Болгарії, Угорщини, Індії, Ірану, Китаю, Литви, Росії, Словаччини, Туреччини, України (з 2022 року – Паризький центр), Фінляндії та Чеської Республіки.
Нажаль, ніякої реакції на війну в Україні керівництво ВАО АЕС не зробило, та й МАГАТЕ ніяких рішучих дій не робить. Жоден з керівників російської атомної енергетики не лише не засудив злочинні дії РФ, але й навіть не висловив побоювання щодо наслідків обстрілів АЕС.
Своїми терористичними діями, пов’язаними із захватом ядерних об’єктів на Чорнобильській і Запорізькій АЕС Росія порушила всі принципи ядерної безпеки. Російські загарбники тримають персонал у полоні, відключають електроенергію та обстрілюють захисні споруди, створюючи таким чином загрозу радіаційних аварій. Тому все наукове та ядерне співтовариство вимагає міжнародного визнання військових дій Росії як випадок ядерного тероризму. У той же час МАГАТЕ вважає, що нинішній стан АЕС України не становить жодної загрози для населення.
Аналізуючи всі аспекти цієї війни, світовий розум повинен зробити висновки не тільки у відношенні до системи глобальної безпеки, не тільки до неспроможності забезпечення безпеки зі сторони Ради безпеки ООН, а й поставити питання щодо існування самої ООН. Теж стосується й МАГАТЕ, яка продемонструвала свою неспроможність протидій актам ядерного тероризму, не направило на ядерні об’єкти України свої місії, не призвало агресора до виконання основних принципів ядерної безпеки. Таким чином, агентство повністю зняло з себе відповідальність за гарантування нерозповсюдження ядерних матеріалів на період військового стану, а такі поняття як «фізичний захист» і «культура безпеки» під загрозою танкових і ракетних обстрілів повністю втрачають сенс. Ніхто з поважних експертів МАГАТЕ не ставив питання щодо закриття доступу до повітряного простору над ядерними об’єктами, не подумав про розробку і підготовку окремих керівництв з питань безпечної експлуатації АЕС в умовах війни. Навіть у радянські часи на АЕС розроблялись і діяли плани на період військового стану.
16 березня відбулось засідання Підгрупи з ядерної та радіологічної безпеки Ініціативи Групи Великої Сімки G7 «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення». Засідання проводилося під головуванням Німеччини та було присвячене огляду поточних подій, наслідків для радіаційної безпеки та безпеки атомних електростанцій в Україні. Учасники засудили військове вторгнення Російської Федерації в Україну та захват ядерних установок України з порушенням усіх існуючих норм міжнародного права, вимог ядерної та радіаційної безпеки, що безсумнівно ставить під загрозу безпеку України та всього світу.
Але, як ми всі розуміємо, цього замало. «Засудили», «виразили занепокоєність» - всі ці гасла на країну-агресора не діють. Повинні бути жорстокі дії. Треба вимагати від міжнародних організацій визнання РФ країною агресором, а її дії по відношенню до АЕС та інших ядерних об’єктів актом ядерного тероризму. Вимагати звільнення українських АЕС від російських військ. Виключити РФ, а також всіх представників РФ з усіх міжнародних ядерних організацій, і обов’язково виключення їх із органів управління, а також подати до міжнародного суду позови за порушення міжнародних принципів ядерної безпеки, а також за ядерний тероризм.
Вся світова спільнота повинна зрозуміти і знати, що Росія на сьогодні є країною-ядерним терористом, яка військовими діями захопила Чорнобильську АЕС, обстріляла та захопила Запорізьку АЕС, бомбувала дослідницьку ядерну установку «Джерело нейтронів» у м. Харкові та насильно утримує оперативний персонал Чорнобильської АЕС з початку війни.
Але, повернемось до Інституту проблем безпеки атомних електростанцій… Не дивлячись на те, що вся лабораторна база інституту залишилась на окупованій території в м. Чорнобиль, наукові співробітники продовжують виконувати дослідницькі задачі. Спільно зі своїми колегами з Японії і США вони виконують оцінку ризиків терористичних актів на ядерних об’єктах України, їх наслідків і надають цю інформацію до відповідних державних органів. На території зони відчуження в результаті військових дій трапились загорання лісів. Науковці інституту виконують оцінку радіоактивних викидів від цих пожеж і надають рекомендації щодо проведення заходів з безпеки.
Росія намагається виправдати напад на Україну всякими брехливими казками чи то про нібито існування в України спеціальних лабораторій з розробки біологічної зброї, чи виготовлення ядерної зброї. Так, відразу три центральні агентства Росії Интерфакс, РИА Новости і ТАСС поширили дезінформацію з посиланням на інформоване джерело в одному з компетентних відомств РФ про те, що Україна нібито із 1994 року має ядерну програму, роботи за якою активізувалися у 2014 році за негласним розпорядженням президента П. Порошенка. І саме цим росіяни намагаються виправдати напад на Україну та захоплення ЗАЕС та ЧАЕС.
Так, служба зовнішньої розвідки РФ стверджує, що роботи зі створення ядерного вибухового пристрою, яке надалі можна було б використати в конструкції ядерних боєзарядів велися за декількома науковими напрямками, а ключова роль відводилася вченим «Харківського фізико-технологічного інституту», а допомагали їм колеги з наукових інститутів по всій Україні, включаючи Інститут проблем безпеки АЕС, науковці якого проводили роботи в зоні Чорнобильської АЕС як із виготовлення «брудної» бомби, так і з виділення плутонію, оскільки звичний для Чорнобильської зони підвищений радіаційний фон приховував проведення таких робіт.
У зв’язку із поширенням цієї брехні у засобах масової інформації я спільно з генеральним директором Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» академіком Миколою Шульгою зробили спільну заяву про те, що ніяких програм щодо створення ядерної зброї в наукових установах Національної академії наук України і взагалі в Україні не проводилось і не ведеться. Що увесь високозбагачений уран, що перебував на майданчиках наукових установ ХФТІ та Інституту ядерних досліджень НАН України передано до РФ ще у 2011 році. А діяльність наукових установ НАН України, які працюють на ядерну енергетичну галузь знаходяться під постійним контролем зі сторони як Державної інспекції ядерного регулювання України, так й департаменту ядерних гарантій МАГАТЕ. Інспектори Віденського Міжнародного центру МАГАТЕ проводять інспекційні обстеження територій наукових інститутів, лабораторних та офісних приміщень у м. Харків, Києві та м. Чорнобилі з метою перевірки відсутності незаявлених ядерних матеріалів та діяльності наукових установ, що не відповідає статутним завданням. У ході перевірки інспектори МАГАТЕ перевіряють діяльність інституцій, наукові та практичні можливості дослідницьких лабораторій, проводять необхідні обстеження та вимірювання за допомогою спеціального обладнання.
Джейсон Тьєрі, начальник підрозділу з Розробки програм та міжнародного співробітництво Офісу ядерної захищеності МАГАТЕ, теж підтвердив, що за результатами місій МАГАТЕ з гарантій використання ядерної енергії у мирних цілях, Україною не ведеться жодної незаявленої діяльності, яка б могла призвести до створення ядерної зброї. Тому, все що повідомляють ЗМІ РФ не відповідає дійсності та є одним з численних фейків, що наразі розповсюджують хворі на голову російські пропагандисти.
Останніми днями прийшла ще неприємна новина, що лабораторні та офісні приміщення, які належали Інституту в м. Чорнобиль було розграбовано та знищено російськими загарбниками-мародерами. Було вивезено системні блоки, комп’ютери, оргтехніка, розбито або знищено лабораторне обладнання та вимірювальні пристрої. Пограбовані гаражі з автомобільною технікою, яка використовувалась для доставки науковців на об’єкти досліджень по всій зоні відчуження. В лабораторіях знаходились джерела іонізуючого випромінювання та зразки паливовмісних матеріалів з об’єкту «Укриття», які використовувались науковцями при виконанні досліджень. Не можливо зараз сказати, що трапилось з цими…
Я вважаю, що головне – це зберегти людей. Якщо ми з вами будемо живі і здорові, то все відбудуємо. І наші українські міста, лікарні, школи і театри, наукові інститути. Після перемоги над ворогом ми побудуємо ще кращі лабораторії, за допомогою наших міжнародних партнерів укомплектуємо ці лабораторії сучасним обладнанням і приладами. І будемо отримувати нові знання з безпеки використання ядерної енергії у мирних цілях. Але, ми будемо повинні обов’язково проаналізувати досвід війни в Україні, зробити жорсткі висновки щодо прояву ядерного тероризму, дій міжнародних організацій (МАГАТЕ та ін.), розробити керівництва та рекомендації з експлуатації АЕС та ін. ядерних об’єктів на військовий час.
Слава Україні!
Директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій,
член НКРЗУ,
академік Анатолій Носовський