Такою була тема вебінару ДНТЦ ЯРБ, що відбувся в п’ятницю, 28 квітня. У рамках заходу начальник відділення аналізу міцності та надійності ДНТЦ ЯРБ Дмитро Рижов поділився інформацією про новий НПА 306.2.232-2021 та пояснив причини підготовки документа, коротко розповів про кожний з шести розділів.
Донедавна загальні регулюючі вимоги щодо врахування можливих зовнішніх впливів природного характеру на АЕС містилися у низці нормативних документів. Серед них: «Загальні положення безпеки АЕС», «Вимоги до оцінки безпеки АЕС», «Вимоги з безпеки до вибору майданчика для розміщення АЕС» та інших. Проте, провівши аналіз кожного з них, фахівці ДНТЦ ЯРБ та Держатомрегулювання з’ясували, що більшість референтних рівнів WENRA, що стосуються природних впливів, у цих документах – не враховані.
Таким чином, виникла потреба у створенні нового документа – «Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій щодо зовнішніх впливів природного характеру» (НП 306.2.232-2021). Основною метою його створення визначено розроблення вимог до оцінки безпеки АЕС щодо природних впливів, враховуючи досвід аварії на АЕС «Фукусіма-1», а також міжнародної практики, у тому числі рекомендацій МАГАТЕ та референтних рівнів WENRA.
«Ми взялися за розробку цього документа за дорученням Держатомрегулювання», – зазначає Дмитро Рижов, після чого розповідає про кожен з його шести розділів, приділивши особливу увагу вимогам до врахування запроєктних природних впливів, що мають розглядатися у межах аналізу розширених проєктних умов.
У 2021 році новий НПА набрав чинності. Згідно розроблених експлуатуючою організацією заходів щодо його впровадження, передбачається підготовка керівництва з виконання аналізу безпеки АЕС щодо запроєктних природних впливів.
«Простими словами, це «дорожня карта» того, як сучасні вимоги враховуватимуться на практиці, – підсумовує експерт ДНТЦ ЯРБ. – Й хоча дедлайн – липень 2025 року, раджу експлуатуючій організації роботу з вивчення міжнародного досвіду щодо проведення відповідних аналізів розпочинати заздалегідь».