Перша Міжнародна конференція з проблем хімічної безпеки відбулася у 2013 році в Севастополі, на який було розглянуто наукові і практичні аспекти вирішення проблем хімічної безпеки, джерел та об‘єктів хімічної небезпеки, методів визначення шкідливих речовин, хімічних та медико-біологічних аспектів хімічної та ядерно-екологічної безпеки. Проблеми, які розглядаються на цій конференції, розширено з метою зосередження уваги на актуальних питаннях не тільки хімічної, а й радіаційної безпеки. Тематика цієї конференції включає:
Хімічна безпека
- Джерела та об’єкти хімічної небезпеки
- Методи визначення шкідливих речовин
- Хімічні та медико-біологічні аспекти проблем хімічної безпеки
- Технологічні рішення проблем хімічної безпеки
- Утилізація відходів та очищення довкілля
- Хімічний тероризм
Радіаційна безпека
- Радіаційний моніторинг довкілля
- Технологічні рішення проблем радіаційної безпеки
- Поводження з радіоактивними відходами
- Ядерний та радіаційний тероризм
На конференції значна увага приділяється джерелам чистої води, чистого повітря, а також іншим фактором, що регулюють кліматичні умови. Для країн Східної та Центральної Європи таким природним джерелом є гори Карпат, гірські хребти яких являються природними повітряними фільтрами, що акумулюють продукти діяльності людини, які переносяться вітрами із промислових районів Європи. Тому ці фактори є визначальними для оцінки екологічного стану басейну р. Тиса, однієї з однією із важливих рік Центральної Європи. Організація системного дослідження особливостей міграції та акумуляції важких металів для високогірних та низинних ділянок гірських районів Карпат є визначальною для вивчення фізико-хімічних параметрів ґрунтів. Зручними об‘єктами для цього є заповідні території, де відсутні безпосередні наслідки діяльності людини.
Особливістю даної конференції є розгляд проблем хімічної та екологічної безпеки водного басейну ріки Тиса на території України і Румунії. В рамках конференції розглядаються питання запобігання негативних наслідків надзвичайних ситуацій, пов‘язаних з можливим забрудненням ріки і її приток токсичними речовинами. Дослідженню цієї тематики присвячений грант НАТО, в якому приймають участь науковці і фахівці з Румунії і України.
Метою гранту передбачено дослідження стану забруднення басейну ріки Тиса на території двох країн, моделювання можливих надзвичайних ситуацій у випадку викидів токсичних речовин, створення плану запобігання негативним наслідкам цих ситуацій.
Хоча основною тенденцією в світовій практиці є використання біологічних препаратів і безпестицидних технологій, але в найближчі роки людство не відмовиться від застосування хімічних засобів захисту рослин. Тому зрозуміло, що надзвичайно важливим являється визначення хімічних та медико-біологічних аспектів й технологічних рішень проблем хімічної безпеки, а також утилізація відходів та очищення довкілля. Важливою проблемою є якість і ефективність лікарських рослин, що залежить від якості середовища їх вирощування. Тому перед надходженням цих рослин на ринок потрібно визначати вміст важких металів, залишковий вміст пестицидів та вміст радіонуклідів, як для місцевих так і іноземних споживачів.
Вивчення впливу іонізуючого випромінювання на біологічні системи є актуальною задачею сучасної фізики, оскільки воно викликає у живих тканинах незворотні дефекти на генетичному рівні. Радіаційний контроль об'єктів навколишнього середовища є вихідним профілактичним і захисним заходом, на базі результатів якого формується система заходів, що забезпечують зниження рівня опромінення населення та навколишнього середовища. Ефективність радіаційного контролю залежить від швидкості та достовірності одержуваної інформації, а також від ступеня повноти його проведення.
Анатолій Завілопуло |
заступник директора Інституту електронної фізики НАН України з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки |