20 жовтня 2025 року Національна комісія з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ) провела чергове засідання, присвячене надзвичайно актуальній темі — «Наслідки війни в контексті додаткових радіаційних ризиків для населення України».
Під час обговорення були заслухані доповіді Тетяни Павленко, завідувачки лабораторії радіаційного захисту ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ», віце-президента Всеукраїнського об’єднання медичних фізиків та інженерів (ВОМФІ), членкині Міжнародного комітету стандартів радіаційної безпеки МАГАТЕ (RASSC, IAEA), та Юрія Скалецького, завідувача лабораторії безпекових стратегій в охороні здоров’я цього ж інституту, доктора медичних наук, професора, члена НКРЗУ.
Фахівці наголосили, що військова агресія проти України призвела до суттєвого підвищення ризиків для радіаційної безпеки населення. Зокрема, бомбардування критичної інфраструктури, медичних закладів і промислових підприємств, а також окупація Чорнобильської та Запорізької АЕС створили передумови для виникнення як локальних інцидентів із втраченими джерелами іонізуючого випромінювання, так і масштабних аварій із транскордонними наслідками.
Особливу увагу було приділено підвищенню доз опромінення радоном-222 у повітрі підземних укриттів. Через тривале перебування населення в бомбосховищах, особливо у прифронтових регіонах, Києві та Дніпрі, спостерігається суттєве збільшення рівнів радону. Для прикладу, у Запорізькій області концентрація радону в укриттях може сягати 137 Бк/м³, що за період тривог тривалістю близько 7200 годин може призвести до додаткової дози опромінення до 2,5 мЗв для дорослих і до 5 мЗв для дітей. Такі показники, за оцінками науковців, можуть зумовити зростання випадків онкозахворювань, насамперед раку легенів, упродовж найближчих 15–20 років, а також підвищити ризик спонтанних лейкемій у дітей.
Під час засідання відзначалося, що війна актуалізувала низку системних проблем у сфері радіаційної безпеки. Зокрема, чинні Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) не відповідають сучасним міжнародним стандартам, а Державний план заходів щодо радону не реалізується в належному обсязі.
Члени Комісії підкреслили необхідність термінового оновлення нормативної бази — імплементації сучасної системи радіаційного захисту, гармонізованої з вимогами МАГАТЕ та Європейського Союзу, а також відновлення й доповнення Державного плану заходів щодо радону з урахуванням нових воєнних реалій.
НКРЗУ продовжує системну роботу з наукового аналізу, прогнозування та мінімізації радіаційних ризиків для населення України, приділяючи особливу увагу захисту здоров’я людей у період війни та післявоєнного відновлення країни.