Науковці ІПБ АЕС НАН України виконали оцінку наслідків емісії радіонуклідів в атмосферу внаслідок пожеж в Зоні відчуження у травні 2026 року

Загальна картина пожеж за даними оперативної супутникової інформації FIRMS. В ніч з 6 на 7 травня 2026 року на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника в Чорнобильській зоні відчуження (ЗВ) внаслідок падіння уламків російського БПЛА виникла масштабна природна пожежа.

Згідно з даними сайту “The Fire Information for Resource Management System” (FIRMS) від NASA (рис. 1 і 2), перший великий осередок пожеж виник на території Опачицького лісництва на відстані 5–7 км на південь від м. Чорнобиль. Протягом 7 травня та першої половини доби 8 травня пожежа розповсюджувалася у північно-східному напрямку. За повідомленнями ДСНС України, на цей час вогнем було пройдено 1200 га лісової та лучної території. Внаслідок зусиль пожежних служб ДСНС та поступової зміни погодних умов до кінця доби 8 травня пожежа на цій ділянці практично припинилася.

Протягом 9–10 травня нових значних осередків зафіксовано не було. У першій половині доби 11 травня (рис. 2) виник новий осередок пожежі на території Корогодського лісництва на відстані 8 км на захід від м. Чорнобиль. Активне горіння на цій ділянці припинилося у ніч з 11 на 12 травня.

Наступні 2 осередки пожеж спостерігалися протягом другої половини 14 травня біля с. Кам’янка та 16 травня на півдні Зони відчуження (осередки 3 і 4 на рис. 2). Згідно з інформацією ДСНС, 14 травня мало місце горіння лісової підстилки та валежника на території площею 80 га. Крім того, за даними FIRMS, новий невеликий осередок зафіксовано в межах території, на якій існувала пожежа в початковий період (осередок №1 на рис. 2).

Таким чином, загальна картина природних пожеж в Зоні відчуження в період 7–16 травня 2026 р. характеризувалася наявністю декількох локальних осередків пожеж, розділених між собою як у часі, так і в просторі. Найбільш ймовірною причиною такого, не зовсім типового у порівнянні з природними пожежами минулих років, розподілу осередків горіння є виникнення загорянь внаслідок падіння уламків дронів в лісових масивах ЗВ.

Загальна оцінка площі рослинності, пошкодженої пожежами, за даними супутника Sentinel 2. Стан рослинного покриву до початку пожеж у травні 2026 року та після їх завершення для осередків №№ 1, 3 та 4 показано на рис. 3 (на території осередка №4 при цьому виділено 2 окремі ділянки). Згідно з аналізом супутникових знімків Sentinel 2, загальна площа територій пожеж для цих осередків склала 2967 га.

На супутникових зображеннях (рис. 3) видно, що в осередках 1 та 4_1 рослинність до пожежі 2026 р. була неушкодженою. На відміну від них, в осередках 3 та 4_2 рослинність була уражена під час пожежі в серпні 2022 року. До цього часу в осередку 3 площа лісу складала 90 га, а в осередку 4_2 – 402 га. 

Оцінка загальної площі ушкодження рослинного покриву після пожежі в травні 2026 р. наведена в табл. 1. Там же наведено оцінки площі ушкодження окремих категорій рослинних угруповань від пройденої пожежі. Категорії рослинності наведені за класифікатором системи класифікації характеристик палива FCCS [Pettinari M., Chuvieco E. Generation of a global fuel data set using the Fuel Characteristic Classification System. Biogeosciences, 13, 2061–2076, 2016. www.biogeosciences.net/13/2061/2016/].

Осередок №1, сформований в період з 6 до 8 травня, має найбільшу площу 2278 га і займає частини Паришивського, Корогодського та Опачицького лісництв. В межах контуру пройденого пожежею залишилися осередки вегетуючого (живого) лісу. 

В осередках пожеж №№ 3 та 4 на території Опачицького лісництва площею 97 та 591 га відповідно, ознак вегетації лісової рослинності немає. Після пройденої пожежі на цих ділянках могла сформуватися мозаїчна трав’яниста рослинність.

 Таблиця 1. Оцінка загальної площі осередків пожеж та їх розподіл за категоріями рослинності.

Оцінка площі осередку пожежі №3, отримана за даними супутника Sentinel 2, достатньо добре узгоджується з інформацією, наданою ДСНС. В той же час оцінка площі осередку №1 2278 га майже в 2 рази перевищує дані ДСНС. Можливою причиною може бути мозаїчне вигоряння рослинності на території пожежі, що призводить до завищення оцінки площі пожежі за супутниковими даними. 

Погодні умови в районі Зони відчуження у період з 7 по 16 травня 2026 року характеризувалися різкими температурними перепадами в межах від 2,5 до 30,8° С (рис. 4). Підвищена температура повітря та його низька вологість протягом 6-7 травня сприяла формуванню та розвитку першого і найбільшого осередку природної пожежі в ЗВ. 

Починаючи з 9–10 травня, розпочалося поступове надходження прохолодної повітряної маси з північного заходу. Денна температура знизилася до +15…+21 °C. Прихід циклону спричинив випадіння дощових опадів та сприяв зниженню ймовірності виникнення нових загорянь лісових масивів в ЗВ, а також інтенсивності їх розповсюдження на території ЗВ. На рис. 4 наведено періоди 10, 13, 15 та 18 травня, протягом яких, згідно з даними метеорологічної станції в м. Чорнобиль, спостерігалися слабкі зливові дощі. 

Як видно з рис. 4, виникнення наступних пожеж 11, 14 та 16 травня відповідають періодам зростання середньодобової температури повітря, зменшення вологості повітря та відсутності дощових опадів в цей час. 

Згідно з даними метеостанції в м. Чорнобиль, швидкість вітру за весь період, що розглядався, не перевищувала 3 м/сек, і, таким чином, не була критичним фактором у формуванні швидкості розповсюдження фронту природних пожеж в ЗВ. При цьому, за повідомленнями ДСНС, під час ліквідації пожежі періодично спостерігалися різкі пориви вітру, що сприяли розповсюдженню вогню.

Радіоактивне забруднення території пожеж. Три з чотирьох осередків пожеж, включаючи найбільший, розташовані на території ЗВ з відносно невеликою щільністю випадінь ¹³⁷Cs, що складає 100-150 кБк/м² (рис. 5). Для осередку пожежі №2 це значення досягає 230 кБк/м².

Оцінка емісії ¹³⁷Cs з території пожеж. Інтенсивність підйому ¹³⁷Cs з території пожеж в атмосферу оцінено за допомогою підходу, запропонованого в роботі [Талерко М.М. Застосування величини FRP (Fire Radiative Power) для оцінки емісії радіонуклідів в атмосферу внаслідок лісових пожеж у зоні відчуження у квітні 2020 р. // Ядерна енергетика та довкілля. – 2020. – Вип. 4(19). – C. 66–74. https://doi.org/10.31717/2311–8253.20.4.8]. Метод використовує супутникові дані вимірювань потужності радіаційного випромінювання (величина FRP) в осередках пожеж згідно з інформацією сайту FIRMS, а також дані про щільність радіоактивних випадінь унаслідок Чорнобильської аварії на території пожежі, скориговані на 2026 рік (рис. 4). Результати оцінювання загальної емісії ¹³⁷Cs в атмосферу для кожного з 4-х осередків наведено на рис. 6.

Модельні розрахунки атмосферного перенесення радіоактивних продуктів горіння. Для моделювання атмосферного розповсюдження ¹³⁷Сs, піднятого в повітря внаслідок природних пожеж у Зоні відчуження протягом періоду 7–16 травня 2026 року було використано розроблений в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій НАН України модельний комплекс підйому, атмосферного перенесення й осадження радіонуклідів на підстильну поверхню LEDI.

Як вхідну метеорологічну інформацію для здійснення модельних розрахунків використано результати моделі чисельного прогнозу погоди WRF, яка забезпечує метеорологічними даними роботу системи підтримки ухвалення рішень RODOS в Україні. Було використано результати прогнозування погоди на період від 00:00 7 травня до 00:00 18 травня 2026 року з кроком у часі одна година на чисельній сітці 153 × 66 вузлів у горизонтальній площині (розміри сітки 49,15 – 52,40° пн. ш., 24,25 – 31,85° сх. д., крок сітки 0,05°). По вертикалі використовувалися 13 нижніх рівнів розрахункової сітки – до рівня 700 гПа.

а	б
в	г
д	е

Протягом більшої частини доби 7 травня (до 18 години) зберігався північно-східний напрям перенесення активності із ЗВ, внаслідок чого радіоактивні продукти горіння могли досягати північно-західної частини Чернігівської області та території Білорусі (рис. 7а-с). Водночас величина розрахункового середньодобового значення активності ¹³⁷Cs на східній границі ЗВ могла сягати порядку 100 мкБк/м³. Наприкінці доби 7 травня напрям перенесення активності змінився на північний і надалі зберігався протягом ночі 8 травня (рис. 6г), практично до припинення інтенсивного надходження радіоактивних продуктів горіння з найбільшого осередку пожеж (№1 на рис. 2). 

Протягом існування природної пожежі в осередку №2 (рис. 2) 11 травня основний напрямок перенесення радіонуклідів в атмосфері швидко змінювався на 135 градусів – від східного (12 год.) до північно-західного (18 год.), що обумовило розворот струменю радіоактивно забрудненого повітря в цей час. Натомість протягом локальних пожеж в осередках №3 14 травня та №4 16 травня (рис. 2) напрямок перенесення продуктів горіння з ЗВ зберігався практично постійним – у південно-східному та північно-східному напрямках відповідно (рис. 7д-е). Значення об’ємної активності ¹³⁷Cs у приземному повітрі, осередненої за 6 год., на границі ЗВ в ці періоди не перевищувало 1 мБк/м³.

Сумарне поле інтегральної за часом об’ємної концентрації активності ¹³⁷Cs у приземному шарі повітря за весь період 07–16 травня 2026 р. показано на рис. 8. Загальна оцінка емісії ¹³⁷Cs за цей час склала близько 13 ГБк. Для порівняння – оцінка загальної емісії ¹³⁷Cs протягом пожеж березня 2022 р., обумовлених бойовими діями в ЗВ, склала близько 58 ГБк [Процак В., Голяка Д. Довідка №3 від 30.03.2022. про викиди в атмосферу радіонуклідів від пожеж на території Чорнобильської зони відчуження за період 24.03-29.03.2022 р. та узагальнені дані за період 11.03-29.03.2022 р.], а протягом пожежі в квітні 2020 р. – 690 ГБк [Процак В.П., Войцехович О.В., Лаптєв Г.В. Оцінка динаміки виносу радіонуклідів за межі зони відчуження повітряним шляхом за період пожеж 02-20.04. 2020 р.].

Внаслідок змін напрямків вітру основна частина радіоактивних аерозолів – продуктів природних пожеж в ЗВ виносилася в північно-західному та північно-східному напрямку, в основному на територію Білорусі. Близько 4% від загальної кількості емісії було перенесено в південно-східному напрямку протягом 14 травня.

Внаслідок коливань напрямку перенесення радіонуклідів з ЗВ, протягом 7–8 та 11 травня могло мати місце короткочасне зростання концентрації активності ¹³⁷Cs у приземному шарі повітря міста Славутич (45 км на північний схід від найбільшого осередку пожеж). Величина розрахункового значення концентрації активності ¹³⁷Cs, осереднена за 6-годинні проміжки часу, могла сягати значення 337 мкБк/м³ протягом інтервалу 06–12 годин 7 травня (рис. 9). Середньодобове значення склало 101 мкБк/м³, що відповідно в 2400 та 8000 раз менше значення максимально допустимої концентрації цезію-137 в атмосферному повітрі для населення 0,8 Бк/м³.

Протягом усього періоду природних пожеж в ЗВ в травні 2026 р. перенесення радіоактивних аерозолів – продуктів горіння на Київ практично не відбувалося, за винятком короткочасного інтервалу вдень 14 травня (рис. 7д). Згідно з результатами моделювання, значення концентрації активності ¹³⁷Cs, осереднене за період 12–18 годин 14 травня, склало 59 мкБк/м³, а, відповідно, середньодобова концентрація активності ¹³⁷Cs в приземному шарі атмосфери за 14 травня досягла 15 мкБк/м³ (середнє фонове значення за 2025 рік для Києва дорівнює 2,4 мкБк/м³) [https://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/uk/diialnist/radiolohichna?id=150].

Висновки. Поточні наслідки лісових пожеж 7–16 травня 2026 року призвели до додаткового радіоактивного забруднення приземного повітря як у самій ЗВ, так і до винесення радіоактивних аерозолів за її межі. При цьому рівні концентрації активності радіонуклідів у повітрі та пов’язані з ними дози додаткового опромінення людини лишилися на кілька порядків меншими за встановлені нормативи. Основна частина радіоактивних продуктів протягом зазначеного періоду була винесена на територію Білорусі.

Інформацію підготували співробітники відділу радіаційної екології Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України М.М. Талерко, О.Г. Тищенко, Т.Д. Лев.