Науковці ІПБ АЕС НАН України виконали оцінку наслідків природних пожеж в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС у червні – липні 2026 року

Внаслідок падіння уламків російських БПЛА в Чорнобильській зоні відчуження (ЗВ) у ніч з 25 на 26 червня 2026 р. виникла чергова природна пожежа на радіоактивно забрудненій території. Опис динаміки формування осередків пожеж, оцінки інтенсивності емісії радіонуклідів – продуктів горіння та результати моделювання атмосферного розповсюдження радіоактивних аерозолів протягом перших трьох діб – з 26 по 28 червня 2026 р. – наведено в https://www.ispnpp.kiev.ua/sciences-of-the-ipb-aes-nas-of-ukraine-have-concluded-an-assessment-of-the-legacy-of-the-release-of-radionuclides-into-the-atmosphere-as-a-result-of-natural-fires-in-the-chornobyl-nuclear-power-plant/. Дана інформація містить подальший опис розвитку подій в період з 29 червня по 2 липня 2026 р.

Загальна картина пожеж за даними оперативної супутникової інформації FIRMS. 28 червня тривало горіння лісових масивів на лівому березі р. Прип’ять (осередок №1 на рис. 1), а також в двох осередках пожеж (№№ 2 і 3 на рис. 1) в південній частині ЗВ. До 3 липня активне горіння в осередку №3 практично припинилось. 

29 червня виник новий осередок пожежі (№5 на рис. 1) в західній частині Зони відчуження, активне горіння в якому припинилось 1 липня. 

Радіоактивне забруднення території пожеж. Основний осередок пожежі №1 на лівому березі р. Прип’ять виник на території з середньою щільність випадінь ¹³⁷Cs, що складає 200-300 кБк/м². При його подальшому горінні окремі частини розповсюджувались на північ, охоплюючи більш забруднені території, де щільність випадінь ¹³⁷Cs досягає значень 700-800 кБк/м², в той час як в його південній частині вогонь переходив на менш забруднені ділянки зі щільністю випадінь 50-70 кБк/м².

Щільність випадінь в осередках №№2-4 в середньому складає 30-70 кБк/м². Внаслідок поширення фронту пожежі в осередку №3 горіння рослинності 3 липня частково поширилось на територію з щільностями забруднення близько 300 кБк/м². 

Щільність випадінь ¹³⁷Cs в осередку №5 складає близько 500 кБк/м². 

Оцінка емісії ¹³⁷Cs з території пожеж. Інтенсивність підйому ¹³⁷Cs з території пожеж в атмосферу оцінено за допомогою методу, запропонованого науковцями ІПБ АЕС НАН України. Метод використовує супутникові дані вимірювань потужності радіаційного випромінювання (величина FRP) в осередках пожеж згідно з інформацією сайту FIRMS, а також дані про щільність радіоактивних випадінь унаслідок Чорнобильської аварії на території пожежі, скориговані на 2026 рік. Результати оцінювання емісії ¹³⁷Cs в атмосферу для кожного з 5-ти осередків наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Оцінки добової емісії ¹³⁷Cs в атмосферу протягом 26 червня – 3 липня 2026 р.

Невеликі відмінності в значеннях емісії за перші 3 доби у порівнянні з попередньої версією оцінок [https://www.ispnpp.kiev.ua/sciences-of-the-ipb-aes-nas-of-ukraine-have-concluded-an-assessment-of-the-legacy-of-the-release-of-radionuclides-into-the-atmosphere-as-a-result-of-natural-fires-in-the-chornobyl-nuclear-power-plant/] пов’язані з тим, що в новій версії для цього використовувались дані вимірювань потужності радіаційного випромінювання FRP всіх 5 супутників FIRMS, в той час як попередні оцінки базувались на вимірюваннях лише одного  з них, а саме супутника NOAA-21.

Оцінка загальної ¹³⁷Cs в атмосферу з усіх 5-ти осередків протягом перших 8 діб пожежі з 26  червня по ранок 3 липня 2016 р. склала 82 ГБк. 

Модельні розрахунки атмосферного перенесення радіоактивних продуктів горіння.

На рис. 3 наведено деякі результати модельних розрахунків полів об’ємної концентрації активності ¹³⁷Cs у приземному шарі повітря, осереднені за 6-годинними інтервалами, що зумовлені підйомом продуктів горіння від окремих осередків природних пожеж протягом періоду від 29 червня до 2 липня 2026 року.

Протягом першої половини доби 29 червня зберігався північно-східний напрямок перенесення (рис. 3а). Увечері 29 червня почався його поступовий розворот за годинниковою стрілкою, внаслідок чого 30 червня атмосферне розповсюдження продукті горіння відбувалося вже в південному  та південно-західному напрямку (рис. 3б). До кінця доби 30 червня продовжувався подальший розворот напрямку перенесення на захід – північний захід (рис. 3в), а протягом 1 липня – на північ (рис. 3г). Після фактично повного обороту напрямку перенесення розповсюдження радіонуклідів з Зони відчуження протягом 2 липня відбувалося знову на північ та північний схід (рис. 3д-е).

Отримані результати модельних розрахунків динаміки активності 137Cs в приземному повітрі, осереднені за 6-годинні інтервали, за весь період, що розглядався, з 26 червня по 2 липня 2026 р. для чотирьох районів Києва, а також для міста Славутич (40 км на північний схід від найближчої лісової пожежі) та Південно-Української АЕС. Згідно моделювання, для інших діючих АЕС – Рівненської та Хмельницької – забруднення повітря внаслідок розповсюдження радіонуклідів з Зони відчуження відсутнє за весь період пожежі, що розглядався. Найбільших значень концентрація ¹³⁷Cs в Києві могла досягати увечері 26 червня, досягаючи значень 1,5 – 2,7 мБк/м³, що на більш ніж 2 порядки менше значення максимально допустимої концентрації цезію-137 в атмосферному повітрі для населення 800 мБк/м³. Надалі внаслідок розвороту вітру забруднення повітря в Києві, обумовлене перенесенням продуктів пожеж в ЗВ, 27 червня суттєво зменшилось. Після відновлення перенесення радіоактивних аерозолів в напрямку Києва 28 червня модельні значення активності ¹³⁷Cs в приземному повітрі не перевищували 0,35 мБк/м³, що є наслідком загального зменшення інтенсивності емісії радіонуклідів з територій природних пожеж ЗВ в цей час.

В місті Славутич радіоактивне забруднення повітря, згідно модельним оцінкам, могло  протягом 29 червня короткочасно збільшуватись до 0,3-0,5 мБк/м³. В районі розташування ПУАЕС модельні активності ¹³⁷Cs в приземному повітрі могли досягати 0,6 мБк/м³ 26 червня, а також протягом 27-28 червня короткочасно збільшуватись, не перевищуючи 0,1 мБк/м³.

За перші 2 доби липня 2026 р. модельні оцінки додаткового радіоактивного забруднення повітря в цих регіонах отримано лише для Славутича – 32 мкБк/м³ 2 липня. 

Висновки. В період  з 28 червня по 2 липня 2026 р. інтенсивність емісії радіоактивних аерозолів з території природних пожеж в Зоні відчуження суттєво зменшилася. Крім того, в основному відбувалося винесення продуктів горіння на північ та північний схід в напрямку Білорусі, що призвело до зменшення до незначущих рівнів додаткового радіоактивного забруднення приземного повітря практично для всієї території України (за винятком власне Зони відчуження).