28 травня 2025 року відбулося засідання Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ). На порядку денному було два важливі питання: можливість розміщення геологічного сховища радіоактивних відходів (РАВ) та розширення методичної бази оцінки наслідків опромінення малими дозами.
Геологічне сховище радіоактивних відходів
Член комісії Юрій ШИБЕЦЬКИЙ представив результати скринінгу території України щодо можливості створення глибинного геологічного сховища (ГГС). Такі сховища є найефективнішим методом довготривалого радіаційного захисту населення, забезпечуючи безпеку за рахунок багатобар'єрної системи, що включає контейнер для відходів, буферні матеріали та природне геологічне середовище.
Процес вибору місця для сховища складався з кількох етапів, починаючи від регіонального аналізу до детального локального дослідження перспективних ділянок.
На основі регіонального скринінгу, який охоплював усі геологічні структури України (Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина тощо) та враховував сейсмічне районування, наявність газу, нафти, гірничорудних районів, геотермальних ресурсів, а також інтегральні критерії оцінювання (переваги/недоліки, віддаленість від джерел РАВ, ризик втручання), було встановлено, що найбільш перспективним регіоном для геологічного захоронення РАВ є Чорнобильська зона відчуження (ЧЗВ) з прилеглими територіями.
Радіобіологія після Чорнобиля: ефект малих доз
Олександра КРАВЕЦЬ та Намік РАШИДОВ представили оновлені дослідження щодо радіобіологічних ефектів малих доз випромінення. Сучасні наукові дані свідчать, що навіть незначні рівні радіаційного впливу можуть викликати серйозні біологічні зміни.
Основні проблеми:
- визначення залежності "ефект/доза" для малих доз;
- індивідуальна радіочутливість, пов’язана з поліморфізмом генів;
- геномна нестабільність як механізм довготривалих наслідків опромінення;
- кумулятивний ефект хронічного впливу радіації на біосистеми;
- методи оцінки генотоксичності середовища та його вплив на екологію.
Ці питання підкреслюють необхідність подальших досліджень та вдосконалення методик для точної оцінки ризиків та прогнозування наслідків впливу малих доз радіації на живі організми.
Окрему увагу доповідачі приділили дослідженням у Чорнобильській зоні. Спостереження за рослинами льону та сої показали серйозні зміни на рівні метаболізму через накопичення дози радіації в кількох поколіннях. Це відкриває перспективи для подальших досліджень щодо довготривалого впливу малих доз на живі організми.
Засідання НКРЗУ стало важливим кроком у формуванні довгострокової стратегії радіаційної безпеки України, наголосивши на необхідності комплексного підходу до вирішення проблем, пов'язаних як з поводженням з радіоактивними відходами, так і з впливом радіації на здоров'я населення.