Через тридцять п’ять років після того, як Чорнобильська атомна електростанція в Україні вибухнула внаслідок найстрашнішої ядерної аварії в світі, реакції ділення відновилися в уранових паливних масах, похованих глибоко в зруйнованому реакторному залі.
Про це пише науковий журнал Science.
"Це як вугілля в барбекю", – говорить Ніл Хаят, хімік з ядерних матеріалів з Університету Шеффілда.
Зараз українські вчені намагаються визначити, чи реакції не згаснуть самі по собі, чи вимагатимуть надзвичайних втручань для запобігання черговій аварії.
Датчики відстежують зростання кількості нейтронів, сигнал ділення, що фіксується в одному важкодоступному приміщенні. Про це повідомив минулого тижня Анатолій Дорошенко з Інституту проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБАЕ) у Києві під час дискусій про демонтаж реактора.
"Існує багато невизначеностей, – розповів Максим Савельєв з ІПБАЕ. – Але ми не можемо виключити ймовірність [аварії]".
Вчений Ніл Хаят вважає, що оскільки кількість нейтронів зростає повільно, тому, ймовірно, є ще кілька років, щоб зрозуміти, як призупинити загрозу. Будь-який засіб, який вчені придумають, буде представляти великий інтерес для Японії, яка також ліквідовує наслідки власної ядерної катастрофи 10 років тому в Фукусімі. Це подібна загроза.
Привид спонтанних сплесків ядерного поділу давно переслідує Чорнобиль. Коли 26 серпня 1986 р. частина активної зони реактора четвертого блоку розплавилася, уранові паливні стрижні, їх цирконієва обшивка, графітові стрижні контролю та пісок скидалися на активну зону, щоби загасити вогонь. Розплавлена лава опустилась у приміщення підвалу реакторного залу і затверділа в формаціях, що називаються паливовмісними матеріалами (ПВМ), в яких завантажено близько 170 тонн урану, а це 95% від початкового палива.