Дві аварії на атомних станціях у світі були кваліфіковані за найвищим, сьомим, рівнем небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій INES: аварія, що сталась у квітні 1986 року на Чорнобильській атомній станції, та аварія на атомній станції Фукусіма-1 11 березня, 10 років тому.
Знання, накопичені з досвіду подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, великою мірою допомогли ефективно відреагувати на ядерну аварію на АЕС Фукусіма. Тому Уряд Японії висловив зацікавленість в обміні досвідом та інформацією щодо уроків пом’якшення наслідків подібної катастрофи в Україні.
У квітні 2012 року Україна і Японія уклали угоду про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, що дозволяло не лише здійснювати обмін досвідом, але й напрацювати ефективні рекомендації з подолання подібних катастроф. Тому співпраця України та Японії є вкрай важливою для пошуку найоптимальніших шляхів подолання та мінімізації наслідків техногенних катастроф на атомних електростанціях.
За словами Голови ДАЗВ Сергія Костюка, підписання у квітні 2017 року та реалізація на території зони відчуження українсько-японського проєкту технічного співробітництва «Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій», у рамках програми «Наукове і технологічне партнерство в інтересах сталого розвитку» (SATREPS), стало яскравим свідченням обміну досвідом ліквідації наслідків Чорнобильської аварії і аварії на АЕС Фукусіма-1, систематизації отриманих практичних знань, а також їх застосування для подолання наслідків аварії як у зоні відчуження, так і на Фукусімі.
Зокрема, проектом передбачено: оцінку і прогнозування зміни стану навколишнього середовища в результаті зниження рівня води у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС; динаміку радіонуклідів, оцінку атмосферного переносу радіонуклідів, яка буде виконуватись, базуючись на результатах польових робіт та комп'ютерного моделювання процесів навколишнього середовища, а також розробку пропозицій щодо відновлення навколишнього середовища та рекомендацій щодо нормативних документів в Україні з екологічного відновлення на об'єктах з високим ступенем забруднення, які будуть виконані, базуючись на результатах оцінки сучасного радіологічного стану різних частин зони відчуження та аналізу результатів моніторингу.
Наразі реалізується черговий етап проєкту «SATREPS», розрахований до 31.03.2022, у рамках якого, зокрема, на луках і лісових насадженнях зони відчуження відібрано та облаштовано дослідні ділянки для вивчення поверхневого стоку на різних слідах радіоактивних випадінь з різною щільністю забруднення ґрунту та фізико-хімічними формами радіонуклідів.
Ще одним з ключових напрямів робіт цього етапу є проведення оцінки технічних можливостей використання квадрокоптера для визначення об’ємів лісової біомаси на забруднених майданчиках зони відчуження.
«В результаті виконання робіт за українсько-японським проєктом «SATREPS» буде досягнуто значне посилення контролю за рівнем радіації в навколишньому середовищі та створення законодавчої бази для відновлення ділянок, забруднених радіоактивними речовинами, отриманні нові знання про довгострокову поведінку радіонуклідів у навколишньому середовищі, а також оцінка ефективності технологій з відновлення навколишнього середовища шляхом порівняння досліджень в Чорнобилі та Фукусімі», – повідомляє Голова ДАЗВ Сергій Костюк.
Окрім того, в рамках проєкту здійснюється поставка сучасного наукового та моніторингового обладнання, що істотно підвищує спроможності українських учасників виконувати моніторингові та наукові дослідження.
Довідково.
Проєкт SATREPS фінансується та управляється двома державними відомствами Японії. Беніфіціаром проєкту від України є Державне агентство України з управління зоною відчуження; реципієнтами (кінцевими користувачами) – 12 державних підприємств, установ та організацій, що працюють в галузі безпеки і вивчення радіаційних характеристик у навколишньому природному середовищі. Координатором робіт у зоні відчуження є ДСП «Екоцентр». У частині радіобіологічних досліджень проєкту SATREPS беруть участь дослідники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.